Page 67 - 6481

грунтів відбувається внаслідок діяльності різних галузей
промисловості та сільського господарства, транспорту, військової
діяльності, енергетики та комунально-побутових господарств. За
величиною зон та рівнем забруднення грунтів забруднення
поділяються на фонове, локальне, регіональне, глобальне.
Найбільш небезпечними для грунтів є хімічне забруднення,
ерозія, засолення. Внаслідок внесення високих доз мінеральних
добрив грунт забруднюється баластними речовинами – хлоридами,
сульфатами. Пестициди пригнічують біологічну активність грунтів
знищують потрібні мікроорганізми, черв'яків, зменшують природну
родючість. Площа земель, забруднена залишками отрутохімікатами,
сягає 13 млн. га. Ґрунти також забруднюються відпрацьованими
газами тракторів, комбайнів, автомобілів, мастилами та паливом, які
в них виливаються під час роботи на полях. У грунт потрапляють і
техногенні забруднювачі від промислових підприємств: сульфати,
окиси азоту, важкі метали (нікель, свинець, хром, кобальт, ванадій
та ін.) та інші сполуки. Негативний вплив мають і такі важливі для
сільського господарства роботи, як зрошення та осушення земель.
Зрошувані землі дають близько 30 % продукції рослинництва, але
створення водойм і зрошення великої території призводять до
підняття ґрунтових вод і зміни їхнього хімічного складу. Виникає
засолення грунтів, заболочування, підвищується сейсмічність
території.
За ступенем забруднення ґрунти поділяються на сильно
забруднені, середньо забруднені і слабо забруднені. У сильно
забруднених ґрунтах кількість забруднюючих речовин у декілька
разів перевищує ГДК. Вони мають низьку біологічну
продуктивність та істотні зміни фізико-хімічних, хімічних та
біологічних властивостей, внаслідок чого вміст хімічних речовин у
вирощуваних культурах перевищує встановлені норми. У середньо
забруднених ґрунтах перевищення ГДК незначне, що не призводить
до помітних змін його властивостей. У слабо забруднених ґрунтах
вміст хімічних речовин не перевищує ГДК, але перевищує фонову
концентрацію.
Якість грунтів регламентується стандартами, в яких
розглядаються номенклатура показників санітарного стану ґрунту,
методи відбирання і підготовки проб для хімічного,
бактеріологічного і гельмінтологічного аналізу та ін. До показників
якості грунту відносяться: фазовий склад ґрунту, фізико-хімічні
характеристики грунтів (кислотність та лужність ґрунту, вбиральна
здатність ґрунту, насиченість ґрунту основами), грунтові колоїди (
колоїди ґрунту, мінеральні колоїди ґрунту, органічні колоїди
ґрунту), електрокінетичний потенціал ґрунтової частки тощо.
Номенклатура показників санітарного стану грунтів

67