Page 9 - 6479

діяльності фіксуються у поняттях (концептах), які стають
елементами теоретичної конструкції туризмології. В рамках
другого періоду слід виділити декілька етапів:
I – з другої половини XIX ст. – поява перших наукових
узагальнень туристичної практики, розробка опорних базових
категорій туристської науки;
II – з першої половини ХХ ст. – туристичний рух у цей
період починає набирати силу, позитивно позначається на
соціально-економічній ситуації багатьох країн. Туризм стали
розглядати як одну з найбільш рентабельних галузей
господарства.
На сучасному етапі розвитку суспільства виділяють
основні підходи до визначення сутності туризму, які
спираються на: мобільний характер, рід занять або мету
поїздки, термін пересування, організаційні засади.
Тому туризм розглядають як:
1) вид тимчасових міграцій, що мають здебільшого
сезонний характер;
2) складова рекреації, її активна форма, з метою
відпочинку, розваг, оздоровлення, пізнання природи,
культури та побуту населення інших територій тощо;
3) форма виховання фізичних і розумових здібностей
людини через поширення знань із краєзнавства та
країнознавства, історії, географії, культурології, що надаються
в процесі подорожування;
4) через формування системи фізичних навантажень,
загальної фізичної підготовки, знань, умінь та навичок
виживання в природних умовах, долання природних
перешкод тощо;
5) один із різновидів міжнародних відносин, «що
здійснюються на підставі міжнародних угод з урахуванням
діючих міжнародних звичаїв»;
6) вид економічної діяльності, спрямований на
задоволення потреб подорожуючої людини в безпечних і
комфортних умовах проведення вільного часу поза місцем
постійного проживання;
7) галузь господарства, складова світового ринку послуг,
розвиток якої ґрунтується на специфічному виді споживання.

9