Page 15 - 6471

фонди – це фонди, що знаходяться на балансі підприємства і призначені для

обслуговування працівників. Облік і оцінювання необоротних активів

здійснюється в натуральній і вартісній грошовій формі. Оцінювання

матеріальних необоротних активів у натуральних показниках використовується

для розрахунку виробничих потужностей, складання балансів обладнання, для

визначення рівня його використання та ін. Вихідним документом при цьому є

паспорти робочих місць, устаткування і підприємств у цілому. Вартісна оцінка
необоротних засобів здійснюється за первісною або переоціненою вартістю.

Первісна вартість – це фактична сума коштів, витрачених на придбання
(або створення) та введення в дію необоротних активів. До первісної вартості

необоротних активів включають такі витрати:

 ціна придбання ОФ;

 витрати на встановлення, монтаж, налагодження основних засобів;

 реєстраційні збори, державне мито та інші платежі, пов’язані з

придбанням прав на об’єкт ОФ;

 витрати на доставку основних засобів;

 інші (ввізне мито, непрямі податки, страхування ризиків тощо).

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до

первісної вартості необоротних активів, придбаних або створених повністю або

частково за рахунок позикового капіталу. Справедливою вартістю

необоротних активів є їхня ринкова вартість, визначена експертами або

фахівцями підприємства.

Балансова – це вартість на початок розрахункового року, за якою ОФ

обліковуються на балансі підприємства; вона містить витрати, пов’язані з

поліпшенням стану основних засобів за рахунок: 1) впровадження більш

ефективного технологічного процесу; 2) ремонту, реконструкції тощо.

Ліквідаційна вартість – це сума коштів або вартість інших активів, яку

підприємство очікує отримати від продажу (ліквідації) об’єкта після закінчення

14