Page 39 - 6470

водами поверхні глин. У зв'язку з цим частина відкосу схилу, котра
знаходиться вище водотривких глин, зміщується вниз по схилу. Утворення
зсуву є результатом геологічного зсувного процесу, що виявляється у
вертикальному та горизонтальному зсувах мас гірських порід унаслідок

порушення їхньої стійкості — рівноваги.
Поверхня по котрій проходить відрив і зміщення мас гірських порід, у
розрізі, може бути плоскою або ввігнутою і називається поверхнею

зміщення або поверхнею ковзання. У результаті сковзання масиви гірських
порід розбиваються на окремі глиби, котрі називають зсувними тілами.
Загальна будова зсуву зображена на рис. 6.1.

За конфігурацією і розміщенням поверхні зсуви розрізняють:
- деляпсивні (сповзаючі) - починаються в нижній частині схилу
(наприклад, внаслідок підмиву його річкою, озером чи морем, а також при

штучному підрізанні схилу). Поступово поширюються знизу вверх по схилу і
викликають послідовні зсуви нових частин;
- детрузивні (штовхаючі) - виникають у верхній частині схилу,
наприклад при збільшенні тиску (нове будівництво) чи утворенні тріщини

відколу.
Зсуви руйнують схили й відкоси, змінюють їх обрис, створюють

специфічний зсувний рельєф. Крім того, зсувні явища створюють своєрідні
форми внутрішньої будови зсувних нагромаджень, тобто їх структуру.

Рисунок 6.1 – Будова зсуву: 1 – зсувний цирк; 2 – межа головного

відступу; 3 – головний відступ; 4 – вершина зсуву; 5 – відступ внутрішній; 6
– тіло зсуву; 7 – поверхня ковзання; 8 – нерівність рельєфу поверхні; 9 –
поперечні, поздовжні тріщини; 10 – підошва зсуву.

39