Page 12 - 6470
        P. 12
     Найважливішим  елементом  інженерно-геологічних  умов  тієї  чи  іншої
                  території  є  гірські  породи,  які  приймають  участь  у  її  будові,  формують
                  рельєф,  розвиток  геологічних  процесів,  розповсюдження  підземних  вод,  а
                  також  родовищ  корисних  копалин.  У  той  же  час  гірські  породи  служать
                  природною основою для різних споруд, середовищем для них і будівельним
                  матеріалом.
                        Тому  при  описі  та  оцінці  інженерно-геологічних  умов  регіонів,
                  областей,  районів  і  ділянок  у  першу  чергу  повинні  бути  відображені
                  закономірності  розповсюдження  в  земній  корі  гірських  порід,  які  мають
                  різний склад, будову та фізико-механічні властивості.
                        2.2.2 Гірські породи як ґрунти. Фізичні властивості ґрунтів.
                        Грунтами  називаються  гірські  породи  та  техногенні  утворення,  які
                  являють  собою  багатокомпонентну  геологічну  систему  та  є  об‘єктом
                  інженерно-господарської діяльності людини. Ґрунт – це приповерхневий шар
                  гірських  порід,  у  яких  закладаються  елементи  (фундаменти)  будівель  і
                  споруд.
                        Надалі  ми  наведемо  визначення  основних  фізичних  характеристик
                  грунтів із тих, що зазначаються для інженерно-геологічних розрізів.
                        Фізичні  властивості  грунтів  залежать  від  співвідношення  твердих
                  частин,  рідини  (води)  і  газу  ,  а  також  від  гранулометричного  та
                  мінералогічного складу.
                        Слід  виділити  три  основні  фізичні  характеристики  грунту:  густину
                  грунту ρ, вологість W та густину частинок грунту ρ s.
                        Основними  вони  називаються  тому,  що  визначаються  тільки
                  експериментальним  шляхом  і  слугують  для  розрахунку  інших,  так  званих
                  похідних  характеристик.  До  останніх  відносять:  пористість,  коефіцієнт
                  водонасичення та ін.
                        Основні  та  похідні  характеристики  використовуються  для  оцінки
                  властивостей будь-яких грунтів: скельних, напівскельних, дисперсних.
                        Є  характеристики,  які  використовуються  для  класифікації  тільки
                  глинистих грунтів:  вологість на границі  текучості W L, вологість на границі
                  розкатування W ρ, число пластичності І ρ та показник текучості І L.
                        Фізичні характеристики використовуються для класифікації грунтів, для
                  виконання       розрахунків,       для    оцінки      міцністних       і   деформаційних
                  властивостей.
                        В  ускладнених  умовах,  наприклад  на  схилах,  названі  фізичні
                  характеристики  доповнюються  іншими,  які  дозволяють  оцінити  стійкість
                  схилу в різних умовах.
                                                                12
     	
