Page 208 - 6459

Найбільші екологічні збитки наносять океану аварії з
суднами, оскільки вони супроводжуються концентрованими
викидами нафти. Нафта може переноситись у морі на сотні
кілометрів. Особливу небезпеку являє нафтова плівка, яка вдвічі
знижує інтенсивність обміну речовин між атмосферою і
гідросферою, і викликає загибель риби, морських птахів та
мікроорганізмів. Останні гинуть навіть при наявності у воді
всього лише декількох міліграм нафти на літр. Згідно із
статистичними даними, за період з 1973 по 1986 роки щорічно в
аварію попадало в середньому 31 судно, яке перевозило нафту. З
них у 12 аварій спостерігався значний вилив нафти.
Аварії з танкерами відбуваються з технічних причин, у
зв'язку з несприятливими погодними умовами, попаданням у
зону, де спостерігаються надзвичайно високі хвилі (до 20 м),
пожежами і вибухами, зіткненнями з іншими суднами, а також
внаслідок низької кваліфікації і недисциплінованості команди
судна. Зокрема, у березні 1989 року у затоці Аляски з вини
капітана зазнав аварії танкер «Ексон Валдаз», внаслідок чого в
океан витекло 33 тис. т нафти. Це спричинило загибель десятків
тисяч морських птахів, тисячі морських тварин, а берегова лінія
вкрилась нафтовою плівкою довжиною 1000 миль.
Головні місця нафтового забруднення Світового океану
відмічаються на шляхах руху танкерів між Близьким Сходом та
Європою, Америкою і Японією. Значні забруднення помічаються
також у Середземному, Карибському, Південно-Китайському та
Японському морях.
В цілому концентрація забруднень у Світовому океані сягає
від 0,09 мг/л у центральних частинах Тихого океану до 50 мг/л у
східній частині Середземного моря і 300 мг/л у окремих районах
Індійського океану. При концентрації нафти понад 10 мг/л гине
більшість морських риб, молюсків і ракоподібних, а ікра і

197