Page 269 - 6447
P. 269
доцільно виділяти більш інтенсивним і контрастним світлом як
елемент, що пов'язує дві різні частини готелю: громадську і
житлову; освітлення коридорів має сприяти швидкій орієнтації
відвідувачів. При цьому основний потік світла має бути
спрямований на двері номерів.
Місцеве освітлення призначається для освітлення робочих
місць: бюро оформлення, місця відпочинку, столу чергового по
поверху, прилавків кіосків та вітрин.
Місце адміністратора і бюро оформлення вважають добре
освітленим, якщо його не затінюють ані працюючий, ані
відвідувачі, якщо немає відбиття від паперу, ключів та інших
блискучих і яскравих предметів. При цьому необхідно, щоб
джерело світла залишалося схованим від очей.
Світло в має бути м'яким, розсіяним. Крім загального
освітлення, тут має бути також передбачене освітлення місцеве:
настільні світильники, підвіси або торшери з ковпаками з
матеріалів, що розсіюють світло, а також вбудовані пристрої
розсіяного і відбитого світла.
Місце чергового на поверсі вважають добре освітленим, якщо
працівник не затінює робочу поверхню; має бути передбачене
освітлення місця для ключів, пошти й ін. Дотримання цих умов
досягається розташуванням освітлювального приладу з лівого боку,
згори або спереду. При цьому світильник має бути широкого
світлорозподілу із застосуванням розсіювача (щоб уникнути
засліплення).
Освітлення кіосків і рекламних вітрин зводиться головно до
«ефектної» подачі рекламованої продукції. Прийоми освітлення, що
є одним із основних художніх засобів сучасної реклами, досить
різноманітні.
Отже, у різних приміщеннях вестибюльної групи необхідно
передбачити різну освітленість і насиченість світлом простору.
Тому найбільш доцільною вважають локалізовану систему
освітлення, ефективна не лише з погляду архітектурно-художнього,
але і з експлуатаційних розумінь.
Раціональні зі світлотехнічної точки зору прийоми і способи
освітлення (локалізоване, сполучене та вбудоване) дозволяють
використовувати освітлювальні прилади найрізноманітнішої
форми, конструкції і світлорозподілу. Світильники поділяють за
художніми особливостях на три основні групи:
269