Page 234 - 6447
P. 234
відбиток часу у вигляді потертостей або тріщинок. Рейчел Эшвел
винайшла та об'єднала в межах одного стилю різноманітні техніки
зістарювання предметів. Щоб надати меблям і елементам інтер'єру
зістарений часом, але такий, що не втратив минулого шику та
розкоші вигляд, використовують об'ємний димчастий декупаж,
штучне розтріскування (кракле), декопатч, зістарення з
використанням парафіну, поталь і золочення. Незрівнянна
чарівність давнини — ключова особливість стилю.
У кольоровій гамі переважають ніжні світлі відтінки. Адже
шебі-шик — наявність сонячного світла, що додає інтер'єру
легкості.
Стіни фарбують у білі кольори або покривають шпалерами з
вишуканим квітковим орнаментом.
Переважно використовують дійсно старовинні речі, однак
допускаються штучно зістарені предмети і аксесуари. Дерево і
шкіра мають бути злегка потерті, лак і фарби з тріщинами, а дорогі
тканини вицвілі. У стиль шебі-шик чудово впишуться вишивки,
плетиво, виконані вручну рушнички і серветки. Пасує кераміка,
вишуканий посуд з кришталю й дутого скла. Завершує картину
наявність ліпнини, що нагадує про розкішне убранство палаців і
кам'яниць вельмож.
Прованс мав великий вплив на становлення «потертого
шику». Однак у шебі є немало відмінностей, за якими його можна
розпізнати.
Так, елітні меблі для гостинної використовують звичайно
розкішну, ніби вказуючи на благородне походження. Характерні
для стилю потертості поєднуються з вишуканим оформленням, а
тріщини не псують вишуканих оздоблень. Замість невибіленого
полотна й простих бавовняних тканин використовують оксамит,
атлас, плетиво і шовк.
Є відмінність і у кольоровій гамі: у шебі-шик немає
теракотових та лавандових відтінків, а також червоного й
оранжевого кольору. Натомість є шоколадні й ванільні тони. В
орнаменті часто використовують троянди або дрібні квіти. Але
основна відмінність малюнків – це використання ангелочків, які
займають центральне місце у оформленні. Морські мотиви або
зображення когутиків й курчат, що є характерним для провансу, в
«потертому шику» не використовують (рис. 6.11)
234