Page 132 - 6447

Декоративне оздоблення фасадів – складова комплексу
фасадних робіт, один із способів надати індивідуальність оселі та
покращити її експлуатаційні характеристики. Поряд із суто
зовнішньою, декоративною функцією, оздоблення виконує ряд

найважливіших завдань із захисту систем будинку від негативних
впливів навколишнього середовища. Облицювання зовнішньої
«коробки» будівлі має також культурне та естетичне значення і є

свідченням архітектурного смаку господаря та архітектора.
Оздоблення фасадів – це мистецтво, що включає безліч напрямів і
стилів. Через оформлення фасадів можна надати будинку сучасного
вигляду, класичного стилю, зробити його у виді старовинного

замку, прикрасити ліпниною в стилі бароко тощо.
Зовнішнє оздоблення фасадів виконує не лише декоративну
функцію, хоча і це має дуже важливе значення. У більшості

випадків зовнішнє оздоблення дому має суто утилітарне
призначення, а саме – захищає тримальну конструкцію будівлі від
несприятливих зовнішніх дій, зокрема, від: підвищеної вологості

під час атмосферних осідань; перегрівання; дії ультрафіолетового
випромінювання; проникнення на тримальні стіни плісняви, грибка
та інших шкідливих факторів.

Історія починається від перших палаців, на яких фасади
оздоблювали з кольорових кахлів, глазурованої керамічної плитки,
рельєфних малюнків із зображеннями різних тварин, міфічних
звірів, візерунків. В Єгипті фасади храмових будівель були вкриті

зображеннями різних військових сцен, могутності фараона,
поклоніння фараонові. У Греції фасад був багатий на колони, що
ділили на три ордери – доричний, іонічний, коринфський. Ці

ордери між собою відрізняються деякими рисами. Також у
Стародавній Греції фасад був вкритий рельєфними малюнками:
богів, грецьких воїнів.
Найбільшим досягненням архітектури Стародавньої Греції

були язичницькі храми. Найдавніші руїни храмів належать до
епохи архаїки, коли замість дерева як будівельного матеріалу стали
використовувати жовтуватий вапняк і білий мармур. Вважають, що

прообразом для храму стало давнє житло греків – прямокутна в
плані будівля з двома колонами перед входом. З цієї простої
споруди виросли з часом різні складніші за своїм плануванням типи

храмів. Зазвичай храм стояв на ступінчастій основі-терасі. Він
складався з приміщення без вікон, де була статуя божества,

132