Page 115 - 6447

а – збірний стрічковий переривчастий з великих блоків; б – стовпчастий під
цегляний стовп; в – суцільна безбалкова залізобетонна плита

Рисунок 4.6 – Конструктивні схеми фундаментів

Верхня площина фундаменту, на яку спираються стіни або
опори, називається поверхнею (обрізом) фундаменту; нижня
площина, дотична з основою, – підошвою фундаменту. Відстань від

нижчого рівня поверхні землі до підошви називають глибиною
закладання фундаменту. Воно повинне бути не менше ніж 0,5 м,
вважаючи від рівня природного ґрунту.

Найбільш розповсюджені збірні стрічкові бетонні і
залізобетонні фундаменти з великих фундаментних залізобетонних
блоків, що ставляться під стіни будівель. Залізобетонні блоки

(подушки) вкладають на утрамбовану піщану підготовку. На них
зводять вертикальну стінку з блоків.
Стовпчасті фундаменти вкладають під несучі стіни за
невеликих навантажень на них.

Суцільні фундаменти з монолітних залізобетонних ребристих
або безбалкових плит вкладають під всією площею будинку, якщо
ґрунти основи слабі, а навантаження на фундамент значне.

115