Page 104 - 6447
P. 104

прольотів  лише  до  3,5  м.  Аркова  система,  що  розвинулася  з
            каркасної  схеми,  може  працювати  окремо  від  стіни.  Сполучення
            арки з кладкою стіни має напівциркульний контур (архівольт) або
            зв’язується  з  кладкою.  П’ять  арок  спираються  на  стовпи  через

            антаблемент  (верхня  частина  ордерної  системи  над  колонами,  що
            складається з архітраву, фризу, карнизу) та імпост (горизонтальний
            архітектурний елемент, на який власне спирається арка, що стоїть

            на  стіні  або  колоні)  або  на  колони,  утворюючи  аркові  колонади
            (аркади – ряд однакових за розміром і формами арок, що пов’язані
            між  собою).  Кутові  опори  аркових  систем  підсилені  стовпами-
            підпорами (контрфорсами).

                   Матеріалом  для  арочної  системи  спочатку  було  каміння,  а
            потім  цегла.  У  давнину  з  каменя  були  створені  видатні  аркові  і
            купольні  будівлі  великих  прольотів.  Наприклад,  діаметр  купола

            Пантеону в Римі дорівнює 43,5 м.
                   Застосування  залізобетону  полегшує  зведення  склепінь  і
            куполів.  Розроблені  конструкції  тонкостінних  залізобетонних

            оболонок та їхні різновиди – складчастих поверхонь (складок).
                   Після  впровадження  в  архітектуру  металевих  конструкції
            стали  застосовувати  третю  систему  –  підвісну.  Вантові  (сталеві

            троси  для  кріплення  висячих  мостів)  покриття,  що  розтягуються
            або  підтримуються  системою  тросів,  можуть  бути  різноманітної
            форми.
                   У  сучасному  масовому  будівництві  не  потрібно  перекривати

            великі  прольоти,  тому  в  основному  використовують  три  схеми
            стійко-балкові системи.
                   1. Безкаркасна з несучими зовнішніми і внутрішніми стінами

            (з поздовжніми і  поперечними). Причому несучими можуть бути
            поздовжні стіни, поперечні або і поздовжні, й поперечні.
                   2. З неповним каркасом: внутрішній каркас і несучі зовнішні
            стіни.

                   3. Каркасна (з повним каркасом), тобто з несучими окремими
            опорами.  Складається  вона  з  вертикально  поставлених  стійок
            (колон) і балок, що спираються на них.

                   З'єднання         вертикальних            і    горизонтальних            елементів
            конструкції  може  допускати  обертання  одного  елемента  щодо
            іншого; таке з'єднання, що дозволяє змінювати геометричну форму

            сполучення, називається шарнірним.




                                                         104
   99   100   101   102   103   104   105   106   107   108   109