Page 58 - 6445

Докторська дисертація має містити не захищені раніше
наукові положення та отримані автором нові науково
обґрунтовані результати у певній галузі науки, які у
сукупності розв'язують важливу наукову або науково-

прикладну проблему (п. 12 Порядку).
Її характеризують такі основні класифікаційні ознаки:
 розв'язання значної наукової або науково-прикладної

проблеми, яка має важливе народногосподарське та соціально-
культурне значення;
 розробка теоретичних положень, сукупність яких можна
кваліфікувати як нове вагоме досягнення в розвитку

перспективного напряму у відповідній галузі наук;
 усі наукові результати дисертації є новими, не захищеними
раніше;

 дуже висока цінність результатів дисертації;
 тема входить до державної чи галузевої програми
досліджень;

 результати дисертаційного дослідження можуть бути
використані на міжнародному, міжгалузевому чи галузевому
рівнях;

 результати та висновки докторської дисертації мають бути
такими, що зможуть стати в майбутньому темами окремих
кандидатських дисертацій.
Крім того, в докторській дисертації мають бути чітко,

логічно, обґрунтовано розкриті такі головні кваліфікаційні ознаки
дослідження, як мета, завдання, наукова новизна, методологія,
достовірність результатів, практична та економічна значущість,

висновки. Ці ознаки характеризують не тільки науковий рівень
проведеного дослідження, а й ступінь наукової зрілості
здобувача.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук може

бути підготовлена як у формі рукопису, так і у формі
індивідуальної наукової монографії.
Найпоширенішим є рукопис докторської дисертації. У цьому

разі дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук є
кваліфікаційною працею обсягом основного тексту 11 – 13
авторських аркушів (для суспільних і гуманітарних наук – 15–17

авторських аркушів), оформлених відповідно до державного

56