Page 56 - 6441

Основні вимоги до кресленика друкованої плати (деталі) встановлені за
ГОСТ 2.417-91:
1. Кресленик іменують “Плата друкована”.
2. Кресленик виконують у масштабах 5:1, 4:1, 2:1, 1:1.
3. Розміри кожної сторони друкованої плати повинні бути кратними:
– 2,5 мм при довжині до 100 мм;
– 5,0 мм при довжині до 350 мм;
– 10,0 мм при довжині більшій ніж 350 мм.
4. На креслениках наносять прямокутну координатну сітку суцільними
тонкими лініями з кроками 2,5; 1,25 або 0,625 мм. Допускається використання
полярної системи координат. Координатну сітку наносять або на все поле
кресленика, або рисками по периметру його контуру. Лінії сітки нумерують підряд
або через певні інтервали. За нуль у прямокутній системі координат на головному
вигляді друкованої плати вибирають:
– центр крайнього лівого нижнього отвору на полі плати;
– лівий нижній кут плати;
– ліву нижню точку, створену лініями побудови сітки.
5. На кресленику зображують вид кожного шару плати з друкованими
провідниками та контактними площинками. Допускається виконувати додаткові
види з місцевими зображеннями рисунків, які полегшують читання кресленика.
Стандарт ОСТ 4.070.010 містить спеціальні вказівки для вибору діаметрів отворів і
контактних площадок під виводи навісного елемента, а також ряд інших відомостей.
6. На кресленику плати форма та розміри контактних площинок показується
в залежності від виду монтажу та розмірів виводів, які подаються в довідковій
літературі.
Якщо в платі є отвори, то вони зображуються спрощено – одним колом (без
кола зенкування та контактної площинки). Якщо відстань між отворами кратна
кроку координатної сітки, то центри отворів розміщують у її вузлах. Розміри
отворів, їх кількість, розміри контактних площинок та інші відомості розміщують у
таблиці на кресленику. Розміри таблиці стандартизовані. Діаметри монтажних,
перехідних (металізованих та неметалізованих) отворів при будь-якому
встановленні елементів слід вибирати з ряду: 0,4; ... ; 3,0 з інтервалом 0,1,
виключаючи 1,9 та 2,9. Щоб розрізняти отвори, близькі за розмірами, застосовують
умовні познаки.
7. Друковані провідники проводять по лініях координатної сітки, умовно
позначаючи їх потовщеною суцільною лінією, або проводять від одного вузла сітки
до іншого під кутом, кратним 15. Окремі друковані елементи (провідники, екрани,
контактні площинки тощо) допускається штрихувати.
8. Мінімальна ширина провідників і величина зазорів – основні фактори, що
впливають на трасувальну здатність плати. Основні параметри (розміри і граничні
відхили) провідників і зазорів між елементами обумовлені в ГОСТ 23.751 і
залежать від класу точності друкованих плат, яких є п’ять. Класи 1,2 – для
друкованих плат малого та середнього насичення, 3 – для плат з мікросхемами
середнього насичення, 4 – високого насичення і 5 – великих інтегральних схем
високого насичення. Провідники завширшки менш ніж 2,5 мм зображують
суцільною товстою лінією, яка збігається з віссю симетрії провідника. Дійсна

55