Page 14 - 6438

відображають концепцію класифікації, яка відповідає імовірності того, що у
кінцевому варіанті проект досягне етапу промислової розробки та продажу
сировини.

Е – вісь економічної ефективності: 1 – економічні запаси, 2 – потенційно–економічні
запаси, 3 – можливо–економічні; F – вісь техніко-економічної вивченості: 1 – детальна
оцінка (ТЕО), 2 – попередня оцінка (ТЕД), 3 – початкова оцінка (ТЕМ); G – вісь геологічної
вивченості: 1 – детальна розвідка, 2 – попередня розвідка, 3 – пошуки, 4 – рекогносцировка.

Рисунок 1.1 – Рамкова класифікація ООН

Третя група категорій вісь – вісь (G) – визначає ступінь достовірності
геологічної інформації та можливість видобутку відповідних кількостей
сировини. Тут виділяється також чотири категорії: 1 – детальна розвідка, 2 –
попередня розвідка, 3 – пошуки, 4 – рекогносцировка. Підкатегорії виділяються
за такими рівнями достовірності визначення кількості сировини, як “високий”,
“середній” і “низький”. Вони не мають більш точного визначення на
загальному рівні, оскільки залежать від видів сировини, що видобувається у
вигляді твердих корисних копалин і сировини, що видобувається у вигляді
рідини. Для оцінки кількості енергетичних і мінеральних ресурсів, які
вилучаються у вигляді твердих корисних копалин, їх зазвичай розбивають на
дискретні категорії, де кожна дискретна оцінка відображає ступінь геологічного
вивчення і достовірності, яка відноситься до певної частини родовища. Оцінку
класифікують по відповідних категоріях G1та G2 і/або G3. У випадку оцінки
рідких копалин і мінеральної сировини, їх мобільність зазвичай не дозволяє
віднести видобувну кількість до певних частин покладу. Видобувну кількість
необхідно оцінювати на основі впливу схеми розробки на родовище в цілому і
розбивати на категорії, спираючись на три сценарії чи на кінцеві результати,
еквівалентні категоріям G1,G1+G2 і G1+G2+G3.
Комерційні (економічні) та можливо комерційні (потенційно–економічні)
запаси / ресурси використовуються лише у ТЕО або гірничому докладі, при

13