Page 49 - 6435

 2 
а  S нб (i + 1)  Ц
( е  ) 1 К   Р Т   Р     
100Е Т (i + 1)  х (i + 1) р к (i + 1)  S   Е
  ном (i + 1)  
а   S  2  Ц
 ( е  ) 1 К Т i   Р i х Т   Р  нб i    ;

i к 
р
100Е   S i   Е
 ном 
S  S  S ;
нб i нб (i + 1) гр .ек
а Т р Ц
( е  )(1 К Т (i + 1)  К i Т )   ( Р х (i + 1)  Р i х )
100Е Е
S гр .ек 1  . (3.17)
 Ц  Р Р 
 i к  к (i + 1) 
2
2
Е   S ном i S ном (i + 1) 


З виразу (3.17) видно, що граничні економічні навантаження
трансформаторів залежать від технічних параметрів і вартості трансформаторів,
тривалості їх роботи, характеру графіка електричних навантажень та вартості
електроенергії. Наприклад, зі збільшенням часу використання найбільшого
навантаження, тобто при переході до рівномірного графіка навантаження,
граничні економічні навантаження трансформаторів зменшуються, оскільки
при цьому збільшуються втрати електроенергії в обмотках трансформаторів. У
разі збільшення вартості електроенергії граничні економічні навантаження теж
зменшуються, оскільки збільшується вартість втрат електроенергії (рисунок
3.6).
Кожен трансформатор характеризується своїм економічним інтервалом

навантажень, в межах якого дисконтовані витрати на його встановлення та
експлуатацію будуть меншими порівняно з трансформатором більшої
номінальної потужності.
Можуть мати місце випадки, коли окремі криві дисконтованих витрат В ДС =
f(S) проходять вище ламаної мінімальних дисконтованих витрат, ніде з нею не
перетинаючись. Це свідчить про те, що такий трансформатор для вибраних
умов не має економічного інтервалу навантажень і використовувати його
економічно недоцільно.