Page 28 - 6435
P. 28

Крім того, зростання навантаження з часом призводить до зміни величини
                W ,  а  отже  і   W .  Тому  оптимальні  втрати  можуть  бути  представлені  у
                   T                  T.O
               вигляді ряду значень, кожне з яких відповідає своєму розрахунковому періоду
               (як  правило,  року).  Весь  ряд  цих  значень  повинен  коригуватися  в  міру
               уточнення даних про навантаження і схеми на перспективу.

                      Технічні  втрати  у  свою  чергу  поділяють  на  навантажувальні  втрати

                 W , втрати неробочого ходу  W          і втрати на  корону  W       . Класифікують їх і
                   H                                   X                             КОР .
               по групах елементів мереж (втрати в лініях, трансформаторах, реакторах тощо).

                      Галузева інструкція виділяє сім складових технічних втрат:

                   -  навантажувальні  втрати  в  лініях,  силових  трансформаторах  і
                      автотрансформаторах;
                   -  втрати неробочого ходу в трансформаторах і автотрансформаторах;
                   -  витрати електроенергії на власні потреби підстанцій;
                   -  втрати на корону;
                   -  втрати  електроенергії  в  компенсувальних  пристроях  ―  батареях
                      статичних  конденсаторів  (БСК),  синхронних  компенсаторах  (СК),
                      генераторах,  що  працюють  в  режимі  СК,  статичних  тиристорних
                      компенсаторах (СТК);
                   -  втрати в реакторах підстанцій;
                   -  втрати  у  вимірювальних  трансформаторах  струму,  напруги  та  їх
                      вторинних колах, включаючи лічильники електроенергії.
                   -
                      Розрахунки втрат електроенергії в електричних системах розділяють
               на три види: ретроспективні, оперативні і перспективні.

                      Ретроспективні розрахунки  (визначення втрат електроенергії за минулі
               інтервали часу) виконують для:
                   -  визначення  структури  втрат  електроенергії  по  групах  елементів
                      електричної мережі;
                   -  оцінки комерційних втрат електроенергії;

                   -  виявлення  елементів  (груп  елементів)  з  підвищеними  втратами
                      електроенергії та розроблення заходів щодо їх зниження;
                   -  визначення  фактичної  ефективності  впроваджених  заходів  щодо
                      зниження втрат електроенергії;
                   -  складання  балансів  електроенергії  по  енергосистемі  в  цілому,  її
                      структурних  підрозділах  і  підстанціях  та  розроблення  заходів  щодо
                      зменшення небалансів до допустимих значень;
                   -  визначення техніко-економічних показників  енергосистеми;
                   -  проведення  фінансових  розрахунків  зі  споживачами  та  іншими
                      енергосистемами за втрати електроенергії в лініях і трансформаторах, що
                      не враховуються лічильниками електроенергії.

                      Оперативні  розрахунки  (визначення  втрат  електроенергії  за  поточні
               інтервали часу) виконують для:
   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33