Page 64 - 6423

бур. Цього досягають вибором доцільної їх структури і відповідним
раціональним розміщенням.

Зелені насадження впливають на формування мікроклімату, баланс тепла і
вологи, послаблюють водну й вітрову ерозію, запобігають обмілінню і

замуленню річок та водойм.
На міжсмугових полях швидкість вітру знижується на 20-30 %, на кожні 10

0
% збільшення лісистості температура повітря влітку знижується на 0,2-0,4 С, а
0
взимку підвищується на 0,3-0,6 С; висота снігового покриву збільшується в

1,2-2,2 рази, глибина промерзання ґрунту зменшується на 25-50 %,

інтенсивність снігозатримання знижується в 1,3-1,5 рази. Крім того,

рослинністю і ґрунтом затримується 80-90 % мулистих часток, які надходять у

насадження з поверхневим стоком; 40-70 % аміачного азоту; 20-40 %

нітратного азоту; 70-80 % фосфору; 65-80 % пестицидів.

Водоохоронні насадження навколо малих водоймищ повинні мати до 7

рядів, залежно від сили стоку і вільної площі. Зверху смуги створюють щільне

вітрозахисне узлісся з 3-4 рядів чагарникових, плодових і горіхоплідних

культур. В інших рядах висаджують ліщину, калину-гордовину, скумпію, клен

татарський. При цьому в кожному п’ятому посадочному місці садять одну з

плодових порід: абрикос, кизил, сливу, вишню, горобину. В нижньому

крайньому (від водойми) ряду садять смородину золотисту і чорну.

Для захисту берегів від розмиву в смузі затоплення висаджують 3-5 рядів

кущових верб. Вище смуги кущів поодиноко або групами висаджують вербу

плакучу.

Додатковим захистом берегів водоймищ від розмиву хвилями може бути

очерет звичайний, який висаджують на лінії рівня води і нижче.

Спеціальні протиерозійні насадження у вигляді масивів і куртин

застосовують у нижній частині схилів, на ділянках, які інтенсивно руйнуються

від ерозії. Невеликі ярки до створення смуг повністю засипають ґрунтом,

поверхню схилу планують, створюють водозатримуючі вали. Для створення

протиерозійних насаджень як головні породи використовують: дуб, модрину,

64