Page 55 - 6423

Біологічний захист полягає у використанні грибів-антагоністів та
ризосферних організмів. Гриби-антагоністи наносять у вигляді суспензії водної

культури спор гриба, яка культивувалася декілька діб на деревних відходах з
додаванням у середовище лісового опаду. Цю суспензію наносять на поверхню

пнів за допомогою обприскувача чи кисті. Культури ризосферних організмів та
грибів-мікоризоутворювачів вносять в опад в проекцію крон дерев.

3. Лісозахисні заходи у вогнищах стовбурних хвороб.

При призначенні лісозахисних заходів проти стовбурних шкідників слід

чітко визначити мету, яку необхідно досягти. Усі заходи можна поділити на дві

великі категорії – перша спрямована на зниження розміру кормової бази

шкідників та є профілактичними заходами, друга – на безпосереднє знищення

популяції стовбурних шкідників та належить до нищівних методів. Зниження

кормової бази досягають за допомогою прибирання засміченості, рубками

догляду та санітарними рубками, що носять попереджувальний характер.

Біологічно ці міри боротьби більш доцільні, бо вони кардинально вирішують

питання - немає надлишку кормової бази – не виникне й вогнище шкідників. До

того ж це економічно більш вигідно, бо прибирається мало пошкоджена чи

зовсім непошкоджена деревина з високою цінністю.

Пряме знищення популяцій досягається шляхом вирубки свіж посаджених

дерев та використанням ловчих дерев у поєднанні з застосуванням хімічних

засобів, у тому числі феромонів. Екологічна ефективність нищівних заходів

проявляється лише за умови тотального їх використання на всій території

насадження. Принадні засоби та ловчі дерева використовують у садах та

міських насадженнях, де є неможливим проводити рубки та обробляти

інсектицидами.

Усі заходи боротьбі, а особливо використання принад та пасток слід

проводити в залежності від біології розвитку шкідника та біології розвитку

породи, яка підпадає під його вплив. Ці самі критерії впливають і на терміни

проведення робіт.

Захист деревини на складах та у спорудах.

55