Page 76 - 6405

Поділ праці – спеціалізація людей на виготовленні певних видів
продукції або виконанні окремих операцій.
Попит – кількість товару (послуги), яку готові купити споживачі за
кожного рівня цін та інших однакових умов упродовж певного проміжку часу.

Постійні витрати – витрати, величина яких у цілому не змінюється,
коли фірма змінює свій обсяг продукції.
Потенційний ВВП – обсяг національного виробництва, що відповідає
природному рівню безробіття.
Потреби – об’єктивна необхідність будь чого задля підтримання
життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації або суспільства в цілому.
Прибуток – результат діяльності суб’єктів господарювання, різниця між
виторгом від продажу і витратами на виробництво товарів і послуг.
Приватна власність – право приватних осіб і фірм набувати, володіти,
контролювати, використовувати, продавати і за повідати землю, капітал та інші
активи.
Природний рівень безробіття – рівень безробіття, за якого чинники, що
підвищують і знижують заробітну плату та ціни, перебувають у рівновазі. За
цього рівня безробіття темп інфляції не змінюється.
Продуктивні сили – сукупність засобів виробництва і працівників з
їхніми фізичними й розумовими здібностями, а також досягнення науки,
технології, інформації, методи організації та управління виробництвом, що
забезпечують створення матеріальних і духовних благ, необхідних для
задоволення потреб.
Продуктивність праці – показник, що обчислюється діленням
загального обсягу продукції на кількість праці, витраченої на виробництво
цього обсягу продукції.
Проміжна продукція – товари, які зазнали певного оброблення, але не є
кінцевим продуктом (сировина, напівфабрикати).
Пропозиція – кількість товару (послуги), яку готові виробити й продати
фірми за кожного рівня цін та інших рівних умов.
Реальна відсоткова ставка – номінальна відсоткова ставка з
урахуванням рівня інфляції.
Реальна заробітна плата – кількість товарів і послуг, які працівник
може придбати за свою номінальну заробітну плату; купівельна спроможність
номінальної заробітної плати.
Ринкова економіка – система організації національної економіки,
заснована на товарно-грошових відносинах, різних формах власності,
конкуренції. У ринковій економіці фірми прагнуть максимізувати прибуток;
вони купують фактори виробництва і забезпечують за їх допомогою
пропозицію товарів і послуг на ринку, а домогосподарства та індивіди,
виходячи зі своїх доходів, — попит на них. Ціни і кількість товарів
визначаються на ринку.
Ринкова рівновага – ситуація на ринку певного товару чи послуги, коли
попит і пропозиція збігаються.

76