Page 6 - 6400
P. 6

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

                                  Проблеми техногенної і природної безпеки зачіпають життєві
                            інтереси  кожної  людини,  адже  ми  постійно  живемо  і  працюємо  у
                            техногенному і природному середовищі, своєю діяльністю свідомо
                            або ненавмисно втручаємося в цілісну гармонію природи. Компро-
                            міс, а частіше – конфронтація, між техногенною сферою і природ-
                            ним середовищем стали сьогодні тією глобальною проблемою, від
                            вирішення якої залежить майбутнє кожної країни.
                                  Спрацювання  переважної  більшості  обладнання  та  машин  у
                            вітчизняній промисловості перевищує 52 %. Лише на об’єктах базо-
                            вих галузей експлуатується понад 35 млн. тонн несучих металевих
                                                          3
                            конструкцій і понад 250 млн. м  залізобетонних конструкцій, значна
                            частина яких вичерпала свій ресурс.
                                  Забезпечення технологічної безпеки в основних галузях еко-
                            номіки,  запобігання  виникненню  аварій  і  надзвичайних  ситуацій
                            техногенного характеру є складовою створення екологічних та тех-
                            ногенно-безпечних  умов  життєдіяльності  кожної  особи  зокрема  і
                            суспільства загалом, а отже, невід’ємною частиною державної полі-
                            тики національної безпеки і державного будівництва.
                                  Через складний і фінансовий стан більшості суб’єктів госпо-
                            дарської діяльності, значне подорожчання будівництва і введення в
                            експлуатацію нових об’єктів, високу вартість і трудомісткість їх за-
                            міни практично припинилося оновлення основних фондів. Капіталь-
                            ний і поточний ремонт споруд, конструкцій, обладнання й інженер-
                            них мереж проводиться нерегулярно, внаслідок чого зростає спра-
                            цювання  цих  об’єктів,  ступінь  їх  небезпеки  та  ймовірність  виник-
                            нення аварій і надзвичайних ситуацій техногенного характеру, а ви-
                            трати на аварійно-відновлювальні роботи в 2-3 рази перевищують
                            розрахункові витрати на проведення зазначених ремонтів.
                                  Внаслідок  припинення  оновлення  зазначених  об’єктів  особ-
                            ливої актуальності набуває питання управління терміном їх надій-
                            ної та безпечної експлуатації шляхом оцінки їх фактичного техніч-
                            ного  стану,  визначення  залишкового  ресурсу  і  встановлення но-
                            вих термінів експлуатації, які перевищують передбачені  про-
                            ектною  та  експлуатаційною  документацією,  а  також  обов’язкових
                            умов реалізації експлуатації в цей період. Саме на забезпечення без-
                            печної експлуатації згаданих об’єктів спрямована технічна діагнос-
                            тика.
                                  Технічна діагностика – галузь науки і техніки, що займається
                            встановленням та вивченням ознак, що характеризують стан техніч-
                                                            5
   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11