Page 172 - 6400

- тип, матеріал ізоляції, зовнішній вигляд покриття (на-
явність, розташування, площа наскрізних пошкоджень), ха-
рактер покриття (горбистість, наявність тріщин, товщина по
периметру, наявність обгортки);
- адгезію, величина якої визначається за методиками,
передбаченим додатком Б ГОСТ Р 51164-98;
- величину перехідного опору.
Одночасно визначається питомий електричний опір ґру-
нту в місці розташування шурфу.
Величина перехідного опору R визначається за допо-
могою мегомметра, наприклад, типу М1101М або іншого типу
з кілоомною шкалою і напругою 100 В.
Стан ізоляційного покриття оцінюється за фактичним
перехідним опором R ф у порівнянні з критичним (граничним)
R K значенням кінцевого перехідного опору труба-грунт. Кри-
тичний (граничний) перехідний опір на діагностованій ділянці
газопроводу обчислюється шляхом розв’язку трансцендент-
ного рівняння:
 Г D   h (D  )Rh к  , (14.1)
R к  ln  
2  D 2 H  4,0 10 6 

де  г - питомий електричний опір ґрунту, Ом × м;
D - зовнішній діаметр трубопроводу, м;
Н - глибина від поверхні землі до верхньої твірної трубоп-
роводу, м;
h - товщина стінки труби, м.
Вирішувати рівняння слід методом підбору значення R к,
що забезпечує рівність лівої і правої частин рівняння з точ-
ністю 0,5.
Якщо фактичне значення перехідного опору менше кри-
тичного (R ф < R к), робиться висновок про повну деградацію
ізоляційного покриття на даній ділянці газопроводу.
Якщо 2R к  R ф  R к, то покриття знаходиться на межі за-
хисних властивостей. Якщо R ф> 2R к і присутній тільки па-
сивний захист газопроводу, то залишковий термін служби ізо-
ляційного покриття розраховується наступним чином.

171