Page 98 - 6397
P. 98
діаграму траєкторії центра вала в радіальній площині. Частот-
ний діапазон цих давачів від 0 до 1000 Гц.
Для вимірювання вібрації, як правило, використовуються
давачі віброприскорення, що працюють на п'єзоефекті. Лише
у ряді стаціонарних систем контролю вібрації масивних ма-
шин з підшипниками ковзання використовуються давачі коли-
вального зсуву, що вбудовуються в підшипник (по два давачі
на підшипник).
Для вимірювання шуму використовуються мікрофони з
різними способами перетворення звукового тиску в електрич-
ний сигнал.
Точки і напрями вимірювання вібрації. Основою ви-
мірювання вібрації є аксіома про відсутність вібрацій в іде-
альній машині. У ній вся енергія перетворюється на корисну
роботу. У реальному механізмі, вібрації, які виникають, є по-
бічним явищем (наслідком) взаємодії елементів машини. Зна-
чення вібрації визначають ступінь порушення нормальної пе-
редачі динамічних сил через механічну систему. Характерною
ознакою нормальної роботи машини є низький рівень вібрації.
Наприклад, при збільшенні зазорів, появі пошкоджень відбу-
вається локальне збільшення вібрації найближчого до дефекту
підшипника. Підшипниковий вузол виступає в даному випад-
ку як елемент, що передає динамічні зусилля від пошкодженої
деталі на корпус механізму.
Важливе значення при визначенні причини вібрації має
напрям вимірювання. Регламентується проведення вимірю-
вань в трьох взаємно перпендикулярних напрямах: вертикаль-
ному, горизонтальному і осьовому (рис. 7.2). При нормальній
роботі горизонтальна складова має максимальне, а осьова -
мінімальне значення.
Основною причиною виникнення вібрації є неврівнова-
женість елементу, що обертається (вала), що виникає внаслі-
док зношення підшипників, або із-за дисбалансу ротора – ви-
конавчого елементу. Відцентрова сила, що викликає механічні
коливання, має радіальний напрям. Проте жорсткість меха-
нізму у вертикальному напрямі зазвичай вища, ніж в гори-
зонтальному. Відповідно вертикальна складова вібрації мен-
97