Page 6 - 6397

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

З метою зниження затрат на експлуатацію енергетичного
обладнання при одночасному підвищенні надійності його ро-
боти застосовують методи і засоби технічної діагностики, під
якими розуміють неруйнівне та безрозбірне визначення тех-
нічного стану обладнання. Застосування діагностики дозволяє
вдосконалювати і проводити планово-попереджувальні ре-
монти енергетичного обладнання з врахуванням його техніч-
ного стану, тобто тільки в тих випадках, коли зношуваність
вузлів і деталей досягає значень, при яких подальша робота
може призвести до його відмови або буде економічно недо-
цільною. Основне завдання діагностики полягає в отриманні
вірогідної інформації про технічний стан обладнання без роз-
бирання і зводиться до встановлення необхідності заміни
змінних вузлів і деталей, а також регулювань, необхідності
ремонтних дій, причин можливих відмов енергетичного об-
ладнання, якості виконання ремонтних робіт.
Діагностика енергетичного обладнання, як наукова дис-
ципліна, ґрунтується на ряді принципів, основними з яких є:
- принцип причинно-наслідкових зв'язків;
- принцип використання мінімальної інформації віднос-
но обладнання під час його діагностування за максимуму ін-
формації про це обладнання як об'єкт діагностування (міні-
мум апостеріорної інформації за максимуму апріорної інфор-
мації щодо бази знань);
- принцип застосування переважно неруйнівних дій, які
не можуть за час проведення діагностування змінити техніч-
ний стан обладнання.
За допомогою методів та засобів технічної діагностики
вирішуються такі завдання:
- перше завдання - визначення виду технічного стану, в
якому перебуває об'єкт діагностування, що можна характе-
ризувати як відповідну перевірку його стану відносно можли-
вості виконувати робочі функції;

5