Page 93 - 6394

труби в даному випадку – поєднання глибини і протяжності
вздовж осі труби корозійного дефекту, відбитої на графіку
граничної кривої, що розбиває поле графіка на дві зони. При-
пустивши, що конкретний дефект загальмував свій розвиток в
плані (по площі) і зростає далі в основному в глибину, для
орієнтовної оцінки ресурсу можна виходити з середньої швид-
кості корозії , що визначається з виразу

, (8.6)

де - глибина дефекту в зоні максимальних пошкоджень,
мм;
Те – термін служби об’єкта з початку його експлуатації, м.
Гранично допустиму глибину дефекту (виразки)
визначають за графіком (див. рис. 8.2) при відомій протяж-
ності дефекту уздовж труби L. Тоді залишковий ресурс можна
визначити з виразу

, (8.7)

Наприклад, якщо для виразкового дефекту 7 (див. рис. 8.2)
глибиною 3 мм з довжиною проекції вздовж осі 135 мм при
номінальній товщині стінки труби 20 мм критична глибина
становить 7,5 мм, а середня швидкість корозії на момент вияв-
лення виразки – 1 мм / г, то певний в даний момент часу роз-
рахунковий залишковий ресурс складатиме

.

У зв’язку з тим, що ймовірність розподілу залишкового ре-
сурсу тут не визначалася, ресурс призначають, грунтуючись
на розрахунковій величині , а також ступеня відповідаль-
ності об’єкта і тяжкості можливих наслідків при його руйну-
ванні. З огляду на нестабільність швидкості корозії, її бажано

92