Page 28 - 6392
P. 28
в) властивість зразка чинити опір деформації ділянок поверхні
при місцевих контактних діях з боку більш твердого
матеріалу;
г) властивість зразка чинити опір деформації ділянок поверхні
при місцевих контактних діях з боку більш м’якого
матеріалу;
д) напруження руйнування зразка при одновісному розтягу.
Контроль по залишковій намагніченості використовують
для:
а) сталей;
б) алюмінієвих сплавів;
в) титанових сплавів;
г) мідних сплавів;
д) пластмас і скла.
До неруйнівних методів визначення ФМХ металів відно-
сять:
а) одновісний розтяг;
б) метод Баркгаузена;
в) фрактографію;
г) метод маятникового копра;
д) металографію.
Текучість – це:
а) напруження руйнування зразка при одновісному розтягу;
б) напруження, при якому в зразку виникає незворотна дефор-
мація;
в) властивість зразка чинити опір деформації ділянок поверхні
при місцевих контактних діях з боку більш твердого мате-
ріалу;
г) властивість зразка чинити опір деформації ділянок поверхні
при місцевих контактних діях з боку більш м’якого
матеріалу;
д) напруження, при якому в зразку виникає пружна деформа-
ція.
Залишкова індукція сталей лягла в основу:
а) акустичного методу;
б) вихреструмового методу;
27
