Page 15 - 6379

де S – гранично допустима деформація основи і будівлі чи споруди,
u
визначається за ДБН В.2.1-10-2009. “Основи та фундаменти споруд”,

як для звичайних ґрунтів,  – коефіцієнт умов роботи, що враховує
s
імовірність одночасного сполучення найбільш несприятливих умов за

просіданням та осіданням і приймається рівним одиниці при
S  S  2 і рівним 1,25 при S  2 S  .
sl
sl
Просідання основи при замочуванні визначають за виразом:

n
S   sl, i h  i k  sl, i , (2.3)
sl 
i 1

де n – кількість розрахункових шарів в просідаючій товщі;  sl, i – від-

носне просідання і-го шару ґрунту; h – товщина і-го розрахункового
i
шару ґрунту; k sl, i – коефіцієнт, який при ширині підошви фундамен-

ту b 12 м дорівнює одиниці; при ширині b 3 м вираховується за

виразом:
5 , 1  P  P sl, i 
k sl, i  5 , 0  , (2.4)
P o

тут P – середній тиск під підошвою фундаменту, кПа; P – початко-
sl
вий тиск просідання і-го шару ґрунту, кПа; P – тиск, що дорівнює
o
100 кПа; при 3 м < b < 12 м визначається за інтерполяцією між зна-

ченнями отриманими при b = 3 м і b = 12 м.
Завдання 2. Визначити загальні деформації осідання і просідання

за наступних умов. Фундамент з розмірами підошви lb  5 , 2  5 , 3 м
заглиблений на величину d  2 м. Тиск по підошві фундаменту

P  200 кПа. Ґрунтові умови з попереднього прикладу. Будівля з залі-
зобетонним каркасом. Технологічний процес пов'язаний з витратами
води, можливе замочування основи. Допустиме осідання S u  10 см.

Розв’язок:
Розрахунки виконуємо в табличній формі (табл. 2.1). В стовпчи-
ках 1-9 визначаємо осідання основи і фундаменту як для звичайних

ґрунтів природної вологості: ділимо ґрунтову товщу на розрахункові
шари товщиною h  4,0 b  ; визначаємо напруження від власної ваги
i
ґрунту  zg , з питомою вагою ґрунту у природному стані  ; визна-
II
чаємо напруження від зовнішнього навантаження  zp на межах роз-

15