Page 144 - 6378

8
порядку 10 . Оскільки за даних температур термоядерна робоча речовина представляє
собою повністю іонізовану плазму, виникає проблема її ефективної термоізоляції від стінок

робочого об’єму. На даному етапі розвитку вважається, що основний шлях в цьому напрямку
– це утримання плазми в обмеженому об’ємі сильними магнітними полями спеціальної

форми.
Відомо два способи здійснення самопідтримуючої термоядерної реакції:

1. Повільна реакція, яка самовільно відбувається у надрах Сонця і інших зір. У

даному випадку кількість реагуючої речовини настільки велика, що вона утримується і
3
сильно ущільнюється (до 100 г/см у центрі Сонця) гравітаційними силами.
2. Швидка реакція некерованого характеру, яка відбувається при вибуху водневої
бомби. В якості ядерної вибухової речовини у водневій бомбі використовуються ядра легких

елементів (наприклад, ядра дейтерію і літію). Висока температура, необхідна для початку
термоядерного процесу, досягається у результаті вибуху атомної бомби, яка входить у склад

водневої бомби.

Рисунок 6 – Сонце природній термоядерний реактор.

Рисунок 7 – Вибух водневої бомби (некерований термоядерний синтез).