Page 136 - 6378
P. 136
1
1
235 + → 139 + 94 + 3 . (12)
92 0 56 36 0
Більшість нейтронів при поділі випромінюється практично миттєво ( ≤ 10 −14 с), а
частина (близько 0,7 %) випромінюється осколками поділу через деякий час після поділу
(0,05 с ≤ ≤ 60 с). Перші з них називаються миттєвими, решта – запізнювальними. В
середньому на кожен акт поділу припадає 2,5 випромінених нейтрони. Вони мають
порівняно широкий енергетичний спектр у межах від 0 до 7 МеВ, причому на один нейтрон у
середньому припадає енергія близько 2 МеВ. Розрахунки показують, що поділ ядер повинен
супроводжуватися також виділенням великої кількості енергії. Дійсно, питома енергія
зв’язку для ядер середньої маси складає приблизно 8,7 МеВ, тоді як для важких ядер вона
дорівнює 7,6 МеВ. Отже, при поділі важкого ядра на два осколки повинна вивільнятися
енергія, яка дорівнює приблизно 1,1 МеВ на один нуклон. Експерименти підтверджують, що
при кожному акті поділу дійсно виділяється величезна енергія, яка розподіляється між
осколками (основна частина), нейтронами поділу, а також між продуктами наступного
розпаду осколків поділу.
В основу теорії поділу атомних ядер закладена краплинна модель ядра. Ядро
розглядається як краплина електрично зарядженої нестисливої рідини (з густиною, яка
дорівнює ядерній, і підпорядковується законам квантової механіки), частинки якої при
попаданні нейтрона в ядро починають здійснювати коливальний рух, в результаті чого ядро
розривається на дві частини, які розлітаються з величезною енергією.
Рисунок 1 – Фотографії послідовних деформацій рідкої краплини.