Page 5 - 6377

Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову.

Ліна Костенко

Розвиток уявлень про природу світла

Фізичні основи, що лежать в основі оптичних явищ, обговоренню яких присвячена

дана лекція, були в основному сформульовані до 1900 р. На початку століття оптика, як і
уся фізика, піддалась глибокому революційному переосмисленню, викликаному відкриттям

кванта енергії.
Однак це відкриття, яке докорінно змінило наше уявлення про природу світла, не

зробило старі теорії непотрібними, але дозволило виявити їх обмеженість і встановити межі

їх застосування. Тому узагальнення старих принципів і методів їх використання у різних
конкретних випадках продовжувалися і продовжуються так само інтенсивно і в теперішній

час.
Відмітимо основні етапи в еволюції уявлень про природу світла.

Філософи стародавнього світу, які роздумували про природу світла, знали про
запалювальне скло, прямолінійне поширення світла, заломлення і відбивання. Перші

систематичні описи оптичних явищ про які ми маємо деякі уявлення, належать грецьким

філософам і математикам (Емпедоклу (490 − 430 рр. до н. е.), Евкліду (300 р. до н. е.)).
Із засновників нової філософії потрібно відмітити Рене Декарта (1596 − 1650рр.),

який сформулював погляди на природу світла на основі метафізичних уявлень. Декарт вважав,

що світло – це стиск, який поширюється в ідеально пружному середовищі (ефірі), яке заповнює
увесь простір, а відмінність кольорів він пояснював обертальними рухами частинок середовища

з різними швидкостями. Однак після того, як Галілео Галілей (1564 − 1642рр.), розвиваючи
механіку, продемонстрував могутність свого експериментального методу, оптика отримала

міцну основу. Закон відбивання був відомий ще грекам; закон заломлення світла був

експериментально встановлений у 1621 р. Веллебродом Снелліусом (1591 − 1626рр.).
У1657р. П’єр Ферма (1601 − 1665рр.) висунув свій знаменитий «принцип найменшого часу»

у наступній формі: «Природа завжди йде по найкоротшому шляху». У відповідності з цим
принципом світло поширюється по шляху, який потребує найменшого часу; звідси, а також з

припущення про відмінність «опору» різних середовищ випливає закон заломлення світла.

Принцип Ферма має величезне філософське значення і у свій час породив багато дискусій,
оскільки його тлумачення не вільне від теологічних положень, які є чужими для

природничих наук.