Page 5 - 6364

відбулися багато мільйонів і навіть мільярдів років тому, неможливе
без взяття їх під охорону держави.
Розвиток рекреаційної діяльності, створення сприятливих
екологічних умов для здоров’я людини також нерозривно пов’язані
з розвитком екологічних наук. Доведено, що, наприклад, вартість
екологічних і рекреаційних функцій природних ресурсів, а також
темпи росту значимості цих функцій значно вищі, ніж сировинних.
Узгодження взаємодії суспільства з природою потребує
спеціальних знань, в тому числі і по контролю за станом довкілля.
Вони необхідні для того, щоб суспільство могло стабілізувати
екологічну обстановку, поліпшувати навколишнє природне
середовище, зберігати єдність з довкіллям.
Державний екологічний контроль конкретизує взаємозв’язок
між об’єктами та суб’єктами господарювання, антропогенний вплив
на середовище існування біорізноманіття і стан природних ресурсів,
порядок визначення збитків, завданих довкіллю. Державний
екологічний контроль, насамперед, встановлює закономірності у
взаємовідносинах між людиною, об’єктами господарювання,
живими організмами і довкіллям, а також визначає порядок
застосування законодавчих і нормативних документів у
природоохоронному контролі, оцінці екологічного стану об’єкта,
ступеня і характеру його впливу на довкілля, дотримання цим
об’єктом вимог законодавства, норм і правил у галузі охорони
природи для своєчасного вжиття заходів по усуненню виявлених
порушень та попереджень негативного впливу на довкілля.
Зараз практично всі еколого-економічні питання вирішуються
з урахуванням зв’язків між людиною, живими й неживими
компонентами природи. Тому державний екологічний контроль є
основою раціонального природокористування, що попереджує
негативні наслідки антропогенної діяльності – надмірне споживання
природних ресурсів, утворення великої кількості відходів,
забруднення води, повітря й ґрунтів та виснаження природних
ресурсів, необхідних для нормального функціонування природних
екосистем.
Задачами курсу є надбання студентами знань про
закономірності у взаємовідносинах між людиною, об’єктами
господарювання, живими організмами і довіллям, а також про
порядок застосування законодавчих і нормативних документів у
природоохоронному контролі, оцінці екологічного стану об’єкта,
ступеня і характеру його впливу на довкілля, дотримання цим
об’єктом вимог законодавства, норм і правил у галузі охорони
природи для своєчасного вжиття заходів по усуненню виявлених
порушень та попереджень негативного впливу на довкілля.

5