Page 13 - 6361

сприйняття, розуміння і засвоєння знань, практичне
використання надбаних знань та вмінь повинні бути органічно
поєднанні у пізнавальному процесі, навчальній діяльності.

Задачами дидактики вищої школи є вивчення
закономірностей, принципів і засобів формування спеціалістів з
вищою освітою.

Головними цілями дидактики вищої школи є оптимізація
процесу навчання студентів і підвищення якості підготовки
спеціалістів з вищою освітою.
Умовою побудови теорії навчання вищої школи є
взаємозв’язок трьох формуючих засад:
● нагромадження дослідного, емпіричного матеріалу,
виходячи з оцінки практики навчального процесу;
● встановлення емпіричних зв’язків елементів і складових
навчального процесу;
● формування теоретичних узагальнень, об’єктивних
відносин, що складають навчальний процес, виявлення причин їх
виникнення та розвитку.
Взаємозв’язок цих засад забезпечує змістовну основу,
достатню наукову визначеність та об’єктивність теорії навчання.
Фундаментальними поняттями дидактики є:
● знання,
● навики,
● вміння.

Форми навчання (від лат. forma − зовнішній вигляд,
оболонка) − характеристика навчального процесу, що відображає
рівень взаємодії студентів і викладача.
Розрізняють: денну (очну) форму навчання та форми
навчання без відриву від виробництва: вечірню, заочну,
дистанційну та їх комбінації, екстернат.

13