Page 9 - 6349

Сучасна екологія – це одна з головних фундаментальних наук
про взаємовідносини живої і неживої природи, нова філософія
людства, що перебуває в стадії формування. Це наука про
середовище нашого проживання в умовах самообмеження і
самозбереження – коеволюції соціо-, техно- і біосфери.
Об’єкти досліджень екології – це екосистеми усіх рівнів від
біосфери Землі до елементарного природно-територіального
комплексу і навіть краплі дощу.
Предмет досліджень – взаємозв’язки живих організмів між
собою і з середовищем їх існування, живих і неживих компонентів
екосистем, а також характер впливу природних і антропогенних
факторів на функціонування екосистеми.
Основні завдання екології:
вивчення стану біосфери та причин змін під впливом
природних і антропогенних факторів;
прогнозування динаміки екосистем у часі і просторі;
розробка шляхів гармонізації взаємовідносин людини,
природи і господарства у відповідності до екологічних законів.

3.2 Глобальні екологічні проблеми

Перша глобальна екологічна криза. З появою людини в
біосфері почали розвиватись особливі антропогенні процеси. На
відміну від інших істот, людина – агресор, підкорювач, жадібний
споживач, не здатний до самообмежень.
Але природа встигала самовідновлюватись. Палеоліт і мезоліт
(від 2 млн. до 8-10 тис. р. тому): люди пристосувались до природи,
схилялись перед її силами, обожнювали її. З допомогою
примітивних знарядь займались мисливством, рибальством,
збиральством ягід, грибів, плодів і т.д.
Неоліт – землеробство, скотарство, випалювання лісу –
початок антропогенного впливу. Досконалі знаряддя мисливства
привели до знищення крупних звірів – мамонтів, носорогів і т.д. –
вичерпалось джерело харчування і почалась перша екологічна
глобальна криза.
На рубежі палеоліту і неоліту у Європі зникли мамонти, лісові
слони (5 видів), бегемоти, носороги (лісовий і шерстистий),
гігантські олені, лані, шаблезубі тигри, печерні леви, печерні
ведмеді, гігантські нелітаючі лебеді та ін.
9