Page 8 - 6348
P. 8
• підписано Монреальський протокол.
• 4 лютого 2004 року ухвалено Кіотський протокол до Рамкової
Конвенції ООН про зміну клімату (Україна, як і ряд держав, також
взяла на себе зобов'язання перейти на озонобезпечні речовини).
Підписанти цих документів дійшли згоди щодо цілковитого
припинення виробництва фреонів, які нищать озоновий шар, а також
інших газоподібних сполук, які містять хлор. Окремо передбачено
надання технологічної допомоги країнам, що розвиваються з метою
впровадження новітніх промислових технологій, які б не руйнували
озонового шару.
Для усунення можливого негативного впливу
хлорфторвуглеводнів на озоновий шар у багатьох країнах розпочались
наукові дослідження з метою розроблення їхніх замінників. Наприклад,
вже розроблено замінник фреонів в аерозолях на основі азоту. Його
можна застосовувати у 2/3 аерозольних упаковок, які виготовляють у
світі.
Кислотні опади. Профілактика утворення кислотних опадів, а
також зниження їхнього негативного впливу на навколишнє
середовище зводиться до зменшення шкідливих викидів, які містять
сірку. Вони, зокрема, утворюються під час спалювання
високосірчистого вугілля та у процесі переробки нафти, яка містить
підвищену кількість сірки (такою є російська нафта типу Urals;
каспійська та арабська нафта містять менше сірки). З метою зв'язування
сірки, яка міститься у газоподібних відходах, використовують
спеціальні рідкі фільтри. У місцевостях, які потерпають від кислотних
опадів, необхідно здійснювати вапнування ґрунтів та водоймищ.
Парниковий ефект веде до: кліматичних змін на планеті, танення
льодовиків, підвищення унаслідок цього рівня Світового океану і
багато ін. Зрозуміло, що це не може не хвилювати міжнародну
спільноту. Переговори більшості держав світу з цього приводу
спричинили спочатку до підписання Конвенції ООН про зміну клімату.
В ній першочерговим поставлене завдання стабілізації викидів в
атмосферу парникових газів.
Наприкінці 1997 року у японському місті Кіото відбулася
міжнародна конференція, присвячена проблемі зміни клімату. У ній