Page 16 - 6334

комп'ютерів – виникненням 32-бітових, а потім 64-бітових міні- і
мікроЕОМ, так і засобів введення і виведення просторової
інформації – дигітайзерів, сканерів, графічних дисплеїв і плотерів.
Для цього ж періоду характерне широке поширення так званих
комерційних ГІС-пакетів («інструментальних ГІС»), що з'явилися
ще в 80-ті роки XX ст. Здебільшого вони є програмним
середовищем, яке дозволяє користувачу або достатньо просто
створювати геоінформаційні системи відповідно до його власних
запитів і можливостей, або вирішувати завдання, пов'язані з
просторовою інформацією, з використанням геоінформаційних
технологій. Світовими лідерами серед комерційних ГІС-пакетів
стають програмні продукти фірм ESRI (Arc/Info і Arc View GIS),
Intergraph (MGE), Maping Information Systems (Maplnfo). Загальна ж
кількість програмних ГІС-пакетів обчислюється не одним десятком.
У розвинутих країнах світу ГІС-технологія стає повсюдно
використовуваною технологією обробки, аналізу і представлення
просторово-координованої інформації при вирішенні різних завдань
у географії, геології, екології, особливо при виконанні великих
міждисциплінарних проектів, містобудівному плануванні, на
транспорті, у кадастровій діяльності, регіональному плануванні і
управлінні та багатьох інших сферах людської діяльності. За даними
(Burrough, McDonnell, 1998), у 1995 p. у світі геоінформаційні
системи використовувалися більш ніж у 93 000 містах, з них 65%
знаходилися в Північній Америці і 22% – у Європі.
Фантастичними у цей період є прогрес апаратних засобів,
постійне відновлення і модернізація відомих комерційних ГІС-
пакетів, поява деяких нових. Проте в цілому ринок програмного
ГІС-забезпечення вже поділений між основними «традиційними»
виробниками. Простежується тенденція переключення масового
інтересу від великих професійних інструментальних ГІС, що за-
пускаються на робочих станціях або великих комп'ютерах фірм
IBM, SUN, DEC та ін., до настільних інструментальних ГІС, здатних
працювати на персональних комп'ютерах.
Помітна тенденція зміщення центра активності щодо освоєння
і впровадження геоінформаційних технологій спочатку в країни
Східної Європи, а потім у Росію.
У колишньому Радянському Союзі дослідження в галузі геоін-
формаційних технологій розпочаті у вісімдесяті роки і в основному,
як відзначає В.С. Тікунов (1991), були пов'язані з адаптацією
зарубіжного (західного) досвіду.
16