Page 10 - 6334
P. 10

По-третє,  ця  інформаційна  система  надає  можливості
           маніпулювання  і  обробки  просторової  (просторово-розподіленої,
           просторово-координованої) інформації.
                Відмітною  рисою  географічних  інформаційних  систем  є  на-
           явність у їхньому складі специфічних методів аналізу просторових
           даних,  що  в  сукупності  із  засобами  введення,  збереження,
           маніпулювання  і  представлення  просторово-координованої  інфо-
           рмації  і  складають  основу  технології  географічних  інформаційних
           систем,  чи  ГІС-технології.  Саме  наявність  сукупності  здатних
           генерувати  нове  знання  специфічних  методів  аналізу  з  вико-
           ристанням як просторових, так і непросторових атрибутів і визначає
           головну  відмінність  ГІС-технології  від  технологій,  наприклад,
           автоматизованого  картографування  чи  систем  автоматизованого
           проектування  (САПР/CAD).  Ця  риса  геоінформаційних  систем  у
           тому чи іншому вигляді простежується в багатьох визначеннях ГІС.
           Зокрема,  у  визначенні  C.M.  Сербенюка  говориться  про  здатність
           ГІС  «представляти  геоінформацію  в  новій  якості  за  умови
           одержання знань про досліджувані просторові системи». Здатність
           географічних інформаційних систем виконувати «трансформацію»,
           «аналіз», «моделювання» просторових даних у загальному випадку
           не  характерна  для  інших  інформаційних  систем,  і  це,  як  правило,
           проявляється в існуючих визначеннях.
                Слід звернути увагу на те, що визначення «географічна» у на-
           зві  географічних  інформаційних  систем  насправді  є  синонімом
           просторовості інформації. На це, зокрема, безпосередньо вказується
           в  багатьох  визначеннях  ГІС  (наприклад,  у  наведених  вище
           визначеннях Дж. Вітека та ін.  (Vitec  et al.,  1984), Дж. Стара і Дж.
           Істеса  (Star,  Estes,  1990).  Однак  це  ще  з  більшою  очевидністю
           випливає з аналізу історії розвитку і сучасних галузей застосування
           ГІС-технології,  що  охоплюють  крім  географічних  наук,  кадастр,
           інженерні  дослідження  і  проектування,  транспорт,  зв'язок,
           комерцію,  державне  управління  та  ін.  Проте  відомі  спроби  виді-
           лення  «чисто»  географічних  інформаційних  систем  з  погляду  про-
           фесійно-географічної  спрямованості  (Линник,  1990;  Сербенюк,
           1990;  Тикунов,  1991;  Кошкарев,  Тикунов,  1993).  Необхідним  і
           достатнім    критерієм     виділення    «чисто»     географічних
           інформаційних систем, на думку  B.C. Тикунова (Тикунов, 1991), є
           проблемна  орієнтація  системи,  тобто  те,  для  яких  цілей  вона
           призначається і використовується і якого типу задачі розв'язує. «У
           географії ГІС   переробляють  географічні потоки, що формуються в
                                             10
   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15