Page 49 - 6333
P. 49
- опис робочого навантаження;
- декомпозиція системи.
На першому етапі здійснюється збір фактичних даних (на
основі роботи з літературою і технічною документацією,
проведення натурних експериментів, збору експертної інформації і
т.д.), а також висування гіпотез і щодо значень параметрів і змінних,
для яких відсутня можливість отримання фактичних даних. Якщо
отримані результати відповідають принципам інформаційної
достатності й здійсненності, то вони можуть бути основою для
віднесення модельованої системи до одного з відомих типів (класів).
2.4.2 ГІС, ДЗЗ, ІТ систем та їх використання в екологічних
дослідженях
Геоінформаційні системи (ГІС) – це інформаційні технології,
які забезпечують збирання, зберігання, обробку, доступ,
відображення та поширення просторово орієнтованих даних, це
сукупність електронних (комп’ютерних) карт, баз даних з
інформацією про ці об’єкти та програмного забезпечення для
зручної роботи з картами і базами як з єдиним цілим.
Управління природними ресурсами, охорона їх та
збалансоване природокористування, екологічний аудит територій та
визначення сучасної екологічної ситуації, оцінка впливів
техногенних об’єктів на навколишнє середовище, організація та
виконання моніторингу довкілля та усіх його компонентів
(геологічного середовища, геофізичних полів, рельєфу, гідросфери,
атмосферного повітря, ґрунтового і рослинного покривів),
моделювання та прогнозування стану довкілля та його змін під
впливом природних і техногенних чинників, - усе це неможливо без
використання геоінформаційних систем.
Вирішення цих завдань і процедур вимагає інтегрованого
підходу, тобто врахування багатьох одночасно діючих чинників,
збирання та актуалізації великої кількості різноманітної інформації
за станом компонентів довкілля. Це викликає низку проблем як
організаційного, нормативно-методичного та фінансового
характеру, так і проблем, пов’язаних з вибором оптимальних
методів та технологій представлення, зберігання та оброблення
отриманих даних. Інформація про стан довкілля відіграє важливу
роль під час прийняття рішень у сферах управління просторово-
розподіленими об’єктами техногенного характеру (енергетика,
49