Page 35 - 6331

 із значним забрудненням водних об'єктів внаслідок
невпорядкованого відведення стічних вод від населених пунктів,
господарських об'єктів і сільськогосподарських угідь;
 з широкомасштабним радіаційним забрудненням басейнів
багатьох річок внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
 з погіршенням якості питної води внаслідок незадовільного
екологічного стану джерел питного водопостачання;
 з недосконалістю економічного механізму фінансування і
реалізації водоохоронних заходів;
 з відсутністю автоматизованої постійно діючої мережі
моніторингу в системі водокористування тощо.

5.2 Басейн Дніпра

Зараз особливого значення набувають питання екологізації
територіальної організації водокористування в регіонах з інтенсивною
освоєністю та високим антропогенним навантаженням. До таких
регіонів належить більша частина України, а саме басейн Дніпра.
Водними ресурсами Дніпра забезпечується 67% усіх потреб народного
господарства, в тому числі господарсько-побутових – 47%,
виробничих – 66%, зрошення – 76% та сільськогосподарського поста-
чання – 47%. Водозабір без повернення з рік басейну Дніпра складає
74% загальнодержавного об'єму та майже 50% його сягає скид
забруднених стічних вод. В останні роки об'єм використаних водних
3
ресурсів у басейні Дніпра складав 18,0–18,5 км /рік, з яких на
господарчі потреби витрачають 11%, виробничі – 57%, зрошення –
26%, сільгоспводопостачання – 4%. Водою Дніпра зрошується 1,4 млн.
га із 2,6 млн. га зрошуваних угідь України. Надходження цезію-137 та
стронцію-90 аварійного викиду ЧАЕС у воду Дніпра і далі на
зрошувальні угіддя зумовлює 2 аспекти проблеми радіоактивного
забруднення навколишнього середовища в регіонах зрошення.
Практично не вирішуються питання переробки мулу. На мулових
майданчиках накопичується за рік до 40 млн. т осадів, які стають
джерелом вторинного забруднення водойм.