Page 23 - 6331

Найбільш небезпечним екологічним об'єктом є «Укриття», тут (у
«саркофазі») знаходиться близько 100 тис. т високоактивних, 200 тис. т
середньоактивних і близько 1 млн. т низькоактивних відходів. На
прилеглій території ще знаходиться 600 тис. т низько – 21 тис. т
середньо – і 5 тис. т високоактивних радіаційних відходів. Тверді й
рідкі радіоактивні відходи за рівнем питомої активності окремих
радіонуклідів поділяють на 3 групи: низькоактивні – від 1 до 102 рівнів
за питомою активністю; середньоактивні – від 102 до 106 рівнів;
високоактивні – понад 106 рівнів.
Основна проблема ЧАЕС – створити еколого-безпечний об'єкт
«Укриття». Тому 26 грудня 2005 року Національна атомна
енергогенеруюча компанія «Енергоатом» і американська компанія
Holtec International (виграла тендер, приймали участь і французькі
компанії) підписали контракт на будівництво централізованого
сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП).
Майданчиком для розміщення відпрацьованого ядерного палива
вибрана Чорнобильська зона відчуження. Сухе сховище
відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) розраховане на тривале (від 50
до 100 років) його збереження. Суттєвою радіоекологічною проблемою
є необхідність виводу з експлуатації відпрацьованих енергоблоків,
зношеність яких становить більше ніж 50%, починаючи з 2011 року.
Фонд виведення з експлуатації атомних реакторів, який мав бути
створений, не створено, а сховища відпрацьованого ядерного палива
вводяться в експлуатацію в якості тимчасових пунктів його зберігання.
Хочеться вірити, що на території ЧАЕС будуть зберігати відходи
ВЯП самої станції та інших ядерних станцій України, а не створять
ядерний могильник для всіх атомних станцій Європи.
В Україні поки що не створено ні фондів, де б збиралися кошти
на створення певних сховищ, ні достатньої нормативної бази, ні
замкнутого ядерного циклу. Прикро й те, що наш уряд визначив
енергетичну стратегію розвитку України через створення нових АЕС та
збільшення кількості нових енергоблоків на діючих. Сьогодні понад 70
країн світу відмовились від проектування й будівництва АЕС
(Німеччина, Австрія, Італія, Швеція): вони прийняли рішення про