Page 7 - 6330

У фізичних системах збільшення складності робить їх менш стійкими,
а у біолого-екологічних системах – стійкість і надійність зростає із
збільшенням складності.
Методологічні основи системного підходу в екології:
•Будь-яка екологічна система від організму до біосфери є цілісною за
рахунок взаємодії компонентів.
6
• Біолого-екологічні системи динамічні.
• Біолого-екологічні системи мають здатність до розвитку та
самоорганізації.
Ієрархія організованості: поле-плазма-елементарні частинки –атоми-
молекули-міцели-клітини-органи-організми.
Системи бувають відкритими, закритими, ізольованими.
Екосистеми відкриті мають внутрішні і зовнішні структури. Один і
той же елемент може входити в різні системи. Межі систем розмиті.
Теоретичні складові екології: загальна екологія, глобальна екологія,
екологія живих організмів, екологія людини, екологія тварин, екологія
рослин, радіоекологія.
Практичні складові еколога: екологічна освіта, екологічне право,
екологія і економіка, екологічний менеджмент, екологічний транспорт,
екологія нафтогазового комплексу, екологія енергетики, екологія військова і
т.д.

Принципи існування живої матерії:
- принцип дискретності – жива матерія розчленована на особини;
- принцип найпростішої конструкції – мінімізація витрат речовин і
енергії;
- принцип адекватності конструкції: біологічні системи відповідають
тому абіотичному середовищу, в якому вони живуть;
- принцип структурно-функціональної єдності – екологічні структури
відповідають їх функціям;
- принцип біологічної ієрархії: кожний вищий член базується на
нижньому;
- принцип найменшої взаємодії з середовищем;
- принцип якісної неоднорідності;
- принцип зворотних зв’язків;
- принци еволюції – незворотні зміни;
- принцип адаптації.
-
Методи екологічних досліджень
- Збір інформації про організми, екосистеми.
- Обробка інформації, згортання, стиснення, узагальнення.
- Інтерпретація результатів.
Спостереження: візуальні, мікроскопічні, моніторингові.