Page 83 - 6328

обумовлює концентрацію інвестиційних джерел на державному
рівні. Виходячи з наведеного, можна зробити ще два висновки.
Перший: масштабні перебудови в економіці повинні відбуватися не
постійно, а чергуватися з відносно спокійними періодами
функціонування вже сформованих структур (у цьому випадку
скорочуються можливі економічні втрати перебудов). Другий:
перебудови (реструктуризації) мають здійснюватись комплексно,
охоплюючи, по можливості, всі рівні економічної системи (це
знижує інтегральний обсяг витрат перебудови). Подібні зміни
мають ретельно готуватися на державному рівні. Держава
зобов'язана контролювати і сам конструкційний процес,
забезпечивши його чітким управлінням, адекватними
мотиваційними інструментами, належною оцінкою і корекцією
перебігу процесів.
Структурні зміни є своєрідним проривом на новий якісний
рівень економіки, при якому за галузями-лідерами на інноваційний
«плацдарм» спрямовуються інші підрозділи національної
економіки. Реструктуризація на певний період закріплює досягнуті
успіхи, у тому числі екологічного характеру. Період роботи
економіки між реструктуризаційними зрушеннями — це час, коли
галузі і підприємства-аутсайдери підтягуються до рівня передових
підрозділів, а лідери готують інноваційну, інтелектуальну та
інвестиційну базу для нового ринка.
У зв'язку з цим надзвичайної ваги набуває формування
комплексу економічних і організаційних заходів, які на першому
етапі створюють умови для пожвавлення виробництва в традиційно
сильних наукоємних сферах української економіки (виробництво
ракетно-космічної техніки, авіаційна промисловість, виробництво
композитних матеріалів, порошкова металургія, електроніка,
мікробіологія, суднобудування, ін.). Подібні структурні зміни
можуть дати значний екологічний ефект не тільки внаслідок того,
що в зазначених секторах економіки збиткоємність продукції
значно нижча від рівня, властивого народному господарству країни.
Головне — дані види виробництва завдяки високій рентабельності
створюють надійний базис майбутніх трансформацій економіки
країни. А високий науковий і технологічний рівень може дати
інноваційний імпульс і іншим секторам економіки.
Незважаючи на значну кількість чинників, що характеризують
різні сторони виробничо-споживчого циклу, існує спільний для них
фактор, що зв'язує воєдино, здавалося б, розрізнені економічні
процеси. Цим єдиним фактором є людина. Говорячи про
екологізацію попиту, пропозиції, торгівлі, комунікацій тощо, ми
насамперед маємо на увазі екологізацію відносин між людьми в
основних фазах виробничо-споживчого циклу. Аналізуючи