Page 51 - 6328
P. 51

модернізації екологічно орієнтованих основних фондів і активізації
                            інноваційної політики в екологічній сфері.
                                  11 Цінові інструменти (англ. - pricing, price instruments, рос. -
                            ценовьіе  инструменти).  Це  система  заходів  впливу  на  економічні
                            інтереси  суб'єктів  господарювання,  основним  результуючим
                            механізмом  якої  є  цілеспрямована  зміна  вигідності  різних  видів
                            діяльності (товарів) за допомогою зменшення чи збільшення цін.
                                  Можна  назвати  два  основні  напрямки  використання  цінових
                            інструментів  у  природокористуванні:  пряме  регулювання  цін  і
                            непряме (за допомогою інших інструментів) регулювання цін.
                                  Методи  прямого  регулювання  цін  використовуються  в  тих
                            випадках,  коли  існують  можливості  адміністративного  впливу  на
                            ціни. В умовах ринкової  економіки це відбувається, як правило, у
                            двох  випадках:  по-перше,  в  умовах  монопольного  положення
                            продавця  чи  покупця,  по-друге,  коли  в  будь-якому  економічному
                            просторі припиняється дія вільного ринкового регулювання цін. Як
                            правило,  в  обох  випадках  активним  економічним  суб'єктом
                            (монополістом  або  суб'єктом  адміністративного  регулювання  цін)
                            виявляється  держава  або  органи  місцевої  адміністрації.  Як  форми
                            прямого регулювання цін можна назвати:  диверсифікацію цін у часі
                            (протягом  доби)  на  електроенергію  з  метою  більш  рівномірного
                            споживання енергії, а отже, підвищення ефективності використання
                            енергоресурсів; звичайно встановлюють двотарифний (день-ніч) чи
                            тритарифний  (день  -  ніч  -  години  «пік»)  режими,  які  активно
                            використовуються  в  багатьох  країнах  світу  (зокрема,  в  Австралії,
                            Німеччині та інших країнах);
                                  -  диверсифікація  цін  за  споживачами  на  природні  ресурси;
                            прикладом  є  встановлення  різних  тарифів  на  воду  для  різних
                            споживачів  (наприклад,  населення,  комунального  господарства,
                            промисловості,    сільського   господарства);   подібні   заходи
                            застосовуються  в  багатьох  країнах  (зокрема,  в  Україні,  Японії);
                            пільгові  тарифи  звичайно  встановлюються  для  населення,  більш
                            жорсткі (іноді в 2-4 рази вищі) - для промисловості;
                                  -   диверсифікація   цін   за   споживачами    на   послуги
                            інфраструктури  (зв'язок,  транспорт,  комунальні  послуги),  що  має
                            місце  в  Україні;  наявність  подібної  диверсифікації  цін  може
                            використовуватися  для  створення  пільгових  режимів  роботи
                            екологічно орієнтованим підприємствам;
                                  -  встановлення  підвищених  закупівельних  цін  на  екологічно
                            чисту  продукцію  (наприклад,  сільськогосподарську);  у  тому
                            випадку,  якщо  держава  чи  територіальні  органи  управління  є
                            замовником такої продукції;
   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55   56