Page 92 - 6322

теми, які діляться на розчини з високим та низьким рН. У ва-
пнистих розчинах з високим рН інгібітором вибуреної породи
служить оксид кальцію (СаО), який вводять в буровий розчин
у вигляді порошку або “вапнистого молока”, густиною
3
1100-1120кг/м . У зв’язку з низькою розчинністю СаО у воді
вміст його підтримують в межах 3-5 г/л, що відповідає вмісту
іонів кальцію у фільтраті розчину, близько 1.00-300 мг/л.
У вапнистих розчинах з низьким рН інгібітором вибу-
реної породи виступає гідроксид кальцію Са(ОН) 2, який вво-
дять в розчин також у вигляді “вапнистого молока” густиною
3
1100-1120 кг/м . Розчинність гідроксиду кальцію краща в по-
рівнянні з СаО, тому вміст Са(ОН) 3 в буровому розчині підт-
римують в межах 1-2 г/л, що відповідає вмісту іонів кальцію V
фільтраті розчину, близько 500-600 мг/л.
Розчинність вапна регулюють каустичною содою NаОН.
Присутність NаОН в буровому розчині погіршує розчинність
вапна. Тому для підтримання в розчині іонів кальцію і одно-
часно нерозчинного вапна водневий показник повинен бути в
межах 11-12 для розчинів з високим рН і 9-9,5 – з низьким рН.
Межа термостійкості вапнистих розчинів з високим рН
-100-120°С, а з низьким рН – 160°С. Тому у практиці буріння
свердловин одержали ширше використання вапнисті розчини
з низьким рН.
3
Склад 1 м вапнистого розчину з низьким рН:
80-200 кг глини;
867-917л води,
ССБ – 20-30 кг;
піногасник – 3 кг;
3
вапнисте молоко густиною 1100-1120 кг/м – 3-6 л;
КМЦ-5-10 кг.
Порядок приготування вапнистого розчину
Для приготування вапнистого розчину використовують
попередньо продирсперговану у прісній воді глину, з якої го-
тують глинисту суспензію. Потім її обробляють лігносуль-
фо-натним реагентом . Щоб розчин не спінювався, в нього
добавляють піногасник. Після цього у розчин вводять вапни-
3
сте молоко густиною 1100-1120 кг/м та інтенсивно перемі-
шують. В останню чергу розчин обробляють КМЦ.
Після приготування вапнистого розчину його параметри

89