Page 30 - 6322

межах 1,52 мм.
Товщина фільтраційної кірки тісно зв’язана з об’ємом
фільтрату і реальний зв’язок між цими величинами є специ-
фічним для кожного розчину. Об’єм фільтрату може зменши-
тися зі збільшенням вмісту твердої фази. а товщина фільтра-
ційної кірки збільшується. Збільшення перепаду тиску при
статичній фільтрації збільшує товщину фільтраційної кірки. В
меншій мірі товщина фільтраційної кірки залежить від розмі-
ру та гранулометричного складу твердої фази. Висока фільт-
рація бурового розчину та груба (товста) фільтраційна кірка
на стінках свердловин спричиняє такі негативні наслідки:
– забруднюються породи-колектори;
– зменшується стійкість стінок свердловин, підвищуєть-
ся вміст шламу і забруднює буровий розчин;
– збільшується імовірність виникнення прихоплень;
– збільшуються гідравлічні втрати;
– виникають затягування та сальникоутворення при пі-
дйомі бурильної колони;
– спотворюються покази геофізичних приладів;
– підвищується імовірність утворення тріщин і каналів у
фільтраційній кірці при контактуванні із тампонажним каме-
нем.
Товщина фільтрацій-
ної кірки визначається за
допомогою приладу Віку.
Товщина кірки поз-
на-чаєтьсяя буквою К, ви-
мірю-ється в мм.
Опис приладу

Прилад Віка (рис. 2.3)
складається з циліндрично-
го стержня 1, який вільно
переміщується у втулці 5,
закріпленій на станині 8.
Рисунок 2.3 – Прилад Віка Вісь стержня перпендику-
лярна до плити 9 станини 8.
Для закріплення стержня на
бажаній висоті служить пружинний фіксатор 6, на стержні
закріплений вказівник 3, а на станині шкала 4 з діленнями від
0 до 40 мм. Положення вказівника на стержні регулюється

28