Page 22 - 6321

визначення проводиться в 100 мл води. При більш високому
вмісті хлоридів для визначення відбирають відповідно
менший об’єм, або користуються точно розведеним вихідним
розчином.

До відміряного об’єму (100 мл) досліджуваної води
додають 5 крапель хромату калію і повільно титрують при
неперервному перемішуванні 0,1н розчином азотнокислого
срібла до переходу жовтуватого кольору у розовато-бурий, що
не зникає при перемішуванні. При титруванні рекомендується
порівнювати колір досліджуваної води з кольором стандарту,
який готується додаванням повареної солі до відтитрованої
проби. Від добавки повареної солі бурий колір розчину
переходить в світлий, в зеленувато-жовтий.
Якщо рН розчину більше 10,5, тоді до проби розчину,
відібраної для визначення іону хлору, додають 2-3 краплі 0,1
% розчину фенолфталеїну і по краплях розведену (не менше
1:5) азотну кислоту для прозорості розчину.
Якщо досліджувана вода має кислу реакцію, то таку
пробу нейтралізують 0,1н розчином їдкого натрію,
застосовуючи в якості індикатора той же розчин
фенолфталеїну і обезбарвлюють потім воду однією краплею
азотної кислоти..

Кількість хлор-іонів розраховують так:
a  н 1000

Cl 
V мг-екв/л (2.1)
a  н 1000 35 5 ,

Cl 
V мг/л (2.2)
де а – кількість розчину азотнокислого срібла у мл,
витрачене на титрування,

н – нормальність розчину азотнокислого срібла,

23