Page 15 - 6321

Доцільною є спільна побудова карт абсолютних і відносних
вмістів (кларків концентрації (КК)) хімічних елементів. Так,
вміст заліза або титану може в кілька разів перевищувати
вміст цинку, однак кларки концентрацій цих елементів
можуть бути близькі тому, що кларки заліза – 4,65%; титану –
0,45%, а цинку – 8,310-3 %. Кларк концентрації
розраховується за такою формулою:
С
КК  е
С
k , (1)
де Се – вміст елемента в гірській породі; Сk – кларк
цього елемента.
У разі геохімічного картування територій, утворених
осадовими або осадово-вулканогенними породами і добре
забезпечених буровими даними, найбільш раціональною
побудовою є літолого-геохімічних карт. На літолого-
геохімічних картах ізолінії відображають кількісну зміну
вмісту якого-небудь характерного елемента або величини
відносно геохімічно близької пари елементів у стратиграфічно
одновікових товщах, що відкладалися в межах древнього
басейну седиментації.
Геохімічні карти разом із доданими до неї розрізами,
гістограмами, таблицями хімічних і мінералогічних аналізів та
іншими геохімічними матеріалами допомагають з’ясовувати
причини виникнення аномальних (промислових) концентрацій
елементів порівняно з фоновими їх вмістами в породах
регіону. Геохімічні карти істотно доповнюють дані прогнозно-
металогенічних карт, що сприяє виявленню перспективних
площ під час пошуків родовищ ендогенних й екзогенних
корисних копалин. Відображення на геохімічній карті
областей підвищених і низьких концентрацій деяких
елементів (наприклад, J, U, Sr, Cu та ін.) становить також
особливий інтерес для медицини та сільського господарства,
тому що з ними зв'язані захворювання людини й тварин.

16