Page 34 - 6309

Зони екологічної кризи сформувалися майже на третині
території України. Це, насамперед, Донбас і Середнє
Придніпров’я, де впродовж десятиріч порушувався
принцип природокористування та було перевищено
антропогенним навантаженням можливості
відновлення природно-ресурсного потенціалу. Високий
рівень концентрації промислових об’єктів, нераціональна
структура промислового виробництва з високою
концентрацією екологічно небезпечних виробництв,
відсутність належних природоохоронних систем зумовили
тут високий рівень забруднення довкілля, дефіцит водних
ресурсів та нестачу в безвітряні години кисню в приземних
шарах атмосфери.
Більшість учених України схиляються до думки, що
справжніми зонами екологічного лиха України стали
райони гідролісомеліорації. В областях Українського
Полісся, де проведено осушення земель, відбувається
неконтрольоване зниження рівня ґрунтових вод,
зменшення потужності органічної маси, обміління рік,
дефіцит прісної води. В південних областях України, де
відбувалося зрошення, спостерігається інтенсивний
процес підтоплення й засолення ґрунтів, деградації
чорноземів. Нині 14,8% загальної площі поливних земель
еродують, 1,5% - перезволожені, понад 40% - солонцюваті
й засолені. Збільшення мінералізації ґрунтових вод
загрожує вторинним засоленням земель. Майже на всіх
землях України спостерігається неухильне зниження
вмісту гумусу в ґрунтах.

Теми для самоперевірки
1. Основні підприємства-забруднювачі території
України.
2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
та скиди у водне середовище.
3. Радіаційне та інше забруднення території України.
4. Екологічний стан земельних ресурсів України.

33