Page 46 - 6308

Правопорушення визнається зробленим по необережності,
якщо особа, його що зробила, передбачало можливість настання
шкідливих наслідків своєї дії або бездіяльності, але легковажно
розраховувало на їхнє запобігання, або не передбачало можливості
настання таких наслідків, хоча повинно було і могло їх передбачати.
Значна частина екологічних злочинів може відбуватися тільки
навмисне, інші – як навмисне, так і необережно, а злочину проти
екологічної безпеки відбуваються, на думку більшості дослідників,
зі складної (змішаної) формою провини.
Об'єктивна сторона екологічних правопорушень пов'язана з
екологічним правопорядком. Він характеризується: а)
протиправністю дії (бездіяльності), чиненого у виді одноразової
провини або систематичних дій з наступним порушенням
екологічного правопорядку; б) заподіяної шкоди або погрозою його
заподіяння навколишньому середовищу шляхом прямого підпалу,
браконьєрства, розробки свідомо шкідливих для навколишнього
середовища проектів, вибору несприятливих технологій,
будівництво підприємств, що забруднюють ґрунт, водні джерела,
повітря і т.д.; в) причинним зв'язком між протиправною дією
(бездіяльністю) і шкодою, що наступила.
Екологічна шкода у свою чергу можна розглядати як
сукупність різних видів збитку: біологічного (негативні біологічні
зміни в системі природного середовища); суспільного (збиток життя
і здоров'ю людини) і економічного (визначення прямих втрат
елементів природного середовища додаткових витрат на
відновлення природного середовища та втраченої вигоди».
Таким чином, екологічне правопорушення – це протиправний
злочин, за здійснення якого установлена юридична
відповідальність; зазіхання на встановлений в Україні екологічний
правопорядок і за який установлена юридична відповідальність.
Юридична екологічна відповідальність – це особливий стан
суспільних екологічних правовідносин, при якому правовими
засобами забезпечується виконання відповідальними особами
спеціальних обов'язкових вимог природоохоронного законодавства
або застосування до винних осіб заходів державно-правового
примусу.
Відповідно до діючого законодавства існують наступні
основні види юридичної відповідальності: дисциплінарна