Page 28 - 6308

досягнення в галузі екоменеджменту, стандартизації, сертифікації та
акредитації.
Для вибору адекватних заходів із попередження аварій
необхідно визначити ймовірність виникнення ризиків, зробити їх
кількісну оцінку. Це особливо актуально для місць збереження
промислових відходів, транспортування нафти і природного газу,
атомних електростанцій, хімічного виробництва.
Оцінювання ризиків необхідно здійснювати постійно,
оскільки їх виникнення і величина залежать від проектних
параметрів, конкретних ситуацій, параметрів виробничих процесів,
стану робочого обладнання, зовнішніх умов, змінених факторів
навколишнього середовища, факторів і явищ, які неможливо
повністю оцінити на певному етапі розвитку людства.
Основою формалізованої оцінки ризику є експертна
інформація локальних ризиків за двома групами оцінок: за
параметрами процесів і за ситуаціями. Першу групу оцінок ризиків
експерти формують як імовірність аварії відповідно до певних
інтервалів між показниками технологічного процесу (тиск,
температура вібрація тощо), другу групу – імовірність аварії за
комбінацією значень кількох параметрів.
Для забезпечення необхідної повноти і надійності аудит в
галузі охорони навколишнього середовища повинен проводитися
відповідно до методик і процедур, закріплених в законодавчо-
нормативних документах, що регламентують типову процедуру
екологічного аудиту.
За міжнародними стандартами процес екоаудиту відбувається
як логічна послідовність чітко визначених завдань. Екоаудит, як
правило, проводять у такій послідовності:
 підготовча робота на підприємстві (підготовчий етап);
 робота зі збирання (дослідження, обстеження) інформації
(основний етап);
 підведення підсумків проведеної роботи, її обговорення
(заключний етап).
Процес екологічного аудиту формують три основні послідовні
етапи:
1) заходи перед аудитом:
вибір об'єкта аудиту, визначення цілей, графік перевірки;
вибір робочих груп, розподіл обов'язків, огляд засобів;