Page 86 - 6299

характерною є наявність природних монополій. Монополія дає виробникам
можливість завищувати витрати, часто в умовах неконтрольованого зговору

невиправдано підвищувати ціни, не поліпшуючи при цьому в ряді випадків
якості послуг тощо. Такі дії, як правило, мають врегульовуватися відповідними

антимонопольними агентствами та регулюючими органами. Чинне сьогодні
антимонопольне регулювання цін зустрічає потужний опір зацікавлених сторін

(політичних і економічних) і не спроможне повною мірою змінити цінову

кон’юнктуру та ситуацію на ринку енергетичних ресурсів. При проведенні

аналізу динаміки цін на окремі енергоресурси відмічаються як загальні, так і

специфічні причини їхнього формування. Спільність нафти з вугіллям і газом

як невідновлюваного енергоресурсу зумовлює на якісному рівні загальні

закономірності формування економічних показників та операцій з ними в

різних ланках енергогоспоживання. Особливості ж нафтового бізнесу,

зумовлені як об’єктивними, так і суб’єктивними факторами, можуть

призводити на окремих етапах їх формування до невідповідності величин і

тенденцій зміни цих показників, що має місце сьогодні на ринку нафти.

7.2 Ціноутворення на ринку нафти

З моменту завоювання нафтою великих ринків її ціна завжди визначалася

сукупністю економічних, політичних, військово-стратегічних і природних

факторів. Однак на окремих етапах економічного розвитку їхні пріоритети

змінювалися. Для оцінювання та організації експорту-імпорту було визначено

певні стандартні сорти нафти, пов’язані або з основним родовищем, або з

групою родовищ. Для Росії – це важка нафта Urals і легка Siberian Light, у

Великобританії – Brent, у Норвегії – Statfjord, в Іраку – Kirkuk, у США – Light

Sweet і WTI. Окремі країни видобувають два сорти нафти – легку й важку

(наприклад, в Ірані – це Iran Light та Iran Heavy). Ціни на відповідних

регіональних біржах визначають такі базові види нафти: 7 Light Sweet Crude

85