Page 7 - 6299

наукового знання, стає інформація. Таким чином, можна стверджувати, що
інформація стала універсальною загальнонауковою категорією і в сучасних

умовах входить як виробнича складова до інноваційного розвитку.

Сьогодні ми масмо дефіцит науково-дослідних і методичних досліджень з

питань аналітичної діяльності. Ринкові умови, розвиток інтелектуальної

економіки, різноманітність інформаційних процесів вимагають застосування

спеціальних знань і навичок, пов'язаних з аналітичною діяльністю. Особливо це

стосується науково-технічної сфери, яка за останні роки нестримно рухається

вперед.

Розглянемо окремо інформаційну і аналітичну діяльність, а на основі

цього визначимо основні засади інформаційно-аналітичного забезпечення.

Інформація

Термін "інформація" вперше було розглянуто в розділі знань "інформа-

тика", а якщо вужче, то в напрямі "кібернетика". Протягом останніх декількох

десятиліть все більшого поширення набуває поняття інформації як знання,

застосовуване для створення цінностей, бізнесу і добробуту.

У Законі України "Про друковані засоби масової інформації (пресу)"

(1992, № 2782-ХІ) зазначено, що інформація може розглядатись як результат

аналітико-синтетичної обробки даних (відомостей) суб'єктів щодо об'єкта. Така

обробка здійснюється переважно свідомо. У зазначеному контексті, наприклад,

для однієї людини якісні конкретні дані стають інформацією, для іншої – ні.

Таким чином, інформація має переважно порівняльний і прикладний характер.

Вона складається тільки з нових відомостей, які оцінюються користувачем як

корисні знання. Із загального потоку даних вилучаються відомості, які потрібні

певному користувачу, зрозумілі йому. Інші дані утворюють, так званий у теорії,

інформаційний шум.

Є й інші підходи до визначення поняття "інформація". Наприклад, що

"інформація є характеристика, що здійснюється, аналізується через системні

взаємодії і відносини свідомості, властиві творчій особистості людини". Дехто

6